Книга Друга

Повертайся, татусю, з війни.

Повертайся, татусю, з війни.
Мама наша тебе так чекає…
Кожен вечір у зірки питає,
де коханий. Про що його сни.
Край дороги постоїть. Сховає-
витре з щік дві стежини від сліз.
Ми "не бачимо" їх. Обіймаєм…
А у косах у неї сніжинки зими.
Ми чекаєм тебе. Серед ночі і ранком.
І увечері, й посеред білого дня.
Повертайся. З війни ми чекаємо тата!
. . .

24/08/2023 16:50

Дописувати я не буду.
Хай незавершений рядок символізує саме́ чекання, бо його дуже хочеться і дописати, і почути.

Валерій Завалко

Подобається

#905 в Різне
#147 в Поезія

У тексті є: лірика, роздуми, життєві ситуації

Відредаговано: 23.09.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись