Книга Друга
Два сонети про кохання...
1
Коли дівчина найпрекрасніша у світі
Простягне руку, щоб мене торкнутись:
Вогонь у серці, в серці - повінь. Квіти
Усі на світі знітились та відвернулись…
Бо ж ти - хороша, ніжна і кохана,
Зітхань моїх нічних причина давня,
Так несподівано відкрилась, ніби ранок,
В який народжено невимовне кохання.
І я, тремтячий, зляканий та радий,
Розтрощений та зібраний ізнову,
Не вірю в нагороду дивну долі,
Але в собі знаходжу сил прийняти,
Дарунок твій, що вимагає сло́ва.
У цім веснянім, світанковім полі.
2
У цім веснянім, світанковім полі,
Де роси стигнуть ягодами в травах,
Де небо лиш над нами неозоре,
Де ми удвох зустрілися устами
Слова й слова. І тільки про кохання,
Про те яка… Про те який… Чудові
І молоді, і спраглі, і жадання
Все глибшої й міцнішої любови.
Воно п’янить, і холоди́ть, і гріє,
І сподівань нали́ло повний келих,
Котрий ділити будем без останку,
Котрий у нас неначе жар зоріє…
Бо ти, утворена із посмішок веселих,
Зустрілася мені чудесним ранком.
червень 2023
Відредаговано: 24.07.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
