Книга Друга

Я пам’ятаю літо довоєнне…

Не достеменно, а неначе сповідь.

Шовковицю достигло-прюнелеву.
Веселки в серпні над обійстям обід.

Як листям клена гусінь хрумкотіла,
Як кошенят знайшли в кутку комори,
Як скільки у відпустці було діла,
В яку так і не вибрався ніколи.

Я пам’ятаю літо довоєнне…

Спокійне, тихе, в червні - ще зелене.

А потім - лютий, мов шалена повідь.

Й печуть печальні спогади у мене.

23/07/2023 22:20

Подобається

#907 в Різне
#148 в Поезія

Відредаговано: 23.09.2024