Куплю собі...
Осіннє...
Не малюй мій портрет...
Коли на страту своє серце поведу...
Невже так далеко...
Чогось не пишеться мені.
Моїй мамі
По небі синім...
Я — не умію воювать.
Люті янголи
Єдине серце
Чи можна...
Наші квіти политі вогнем…
В середині павутини...
Твоя любов
Шереги янголів небесних...
На визволення Херсону...
Триста тридцять третє лютого
Я хочу написать тобі листа...
А ми навчилися...
Життя вмістилося...
Свої слова я відпускаю в далечінь...
Ох ти шляху...
От знов...
Попід небом бродила печаль...
Кожен із нас...
Я пам’ятаю літо довоєнне…
Два сонети про кохання...
Після бою.
Повертайся, татусю, з війни.
Осеніє...
Дивіться в очі...
На вірш, що мене обпік.
Так хочеться, аби переболіло…
Хто любить слухати...
Ох, снився сон...
Чи утримаєш жар полум’яний в руках?..
Не говори мені порожніх слів...
Я поділюсь з тобою...
Молитва
Коли болить...
Коли дощі посеред літа...
Срібний вітер
Зламані крила
ТІльки, будь ласка...
Чому зітхання...
Я - неіснуюче життя.
Я не шукаю...
Станьте, люде, злими!
І піднімуться птахи сполохані...
О друже гострий...
Зустрічайте, завжди зустрічайте...
Душа моя увечері питала...
А я тебе для себе напишу...
"Ліверпуль".
А понад обрієм ходила хмара...
Не плач, мій янголе...
Нехай болить.
Торгуються...
Післямова
Текст
headset
Аудіо
У вас з'явилася можливість прослуховувати аудіо цієї книги. Для прослуховування скористайтеся перемикачем між текстом й аудіо.
ОК
Свої слова я відпускаю в далечінь...
Свої слова я відпускаю в далечінь:
не знаю, кого стрінуть по дорозі…
Чи тих, кому так само, як мені
Болять однакові турботи та тривоги…
Чи тих, хто лиш згорьовано зітхне:
Що він собі придумав, безталанний…
А хтось відвернеться від них, та й омине:
У них болять свої сердешні рани.
Я не суджу: бо хто я врешт такий?
І що такого я в житті цім знаю?
Однак, вже довгі місяці й роки
свої слова у світ я відпускаю.
20.05.2023 15:08