Книга Друга

Єдине серце

І на щоках застигли діаманти…
Шерхкі, що ріжуть душу до крові.
А з серця лине лиш: живи рідненька!
Живи маленька! Ну ж бо! Ну! Живи!

Розбиті ноги. Холод. Стугна поруч.
До пальців прикипілий автомат…
Чекає серце. І ніхто із орків,
Кого побачиш - не повернеться назад.

Посеред хмар. І крила стали рідні.
Хоч видирає з тіла їх в бою…
А серце рветься: ще лиш мить побуть в повітрі,
Іще одним земельку угною.

Ох, де той сон. Дзвінки, пакети, гроші…
Кому везти, для кого що зробить?
І серце молиться: тримайтеся, хороші.
Ми поруч. Або будемо за мить.

Земля тримає нас у цьому герці.
Війни такої не бувало між століть.
Й одне-єдине нам дісталось серце.
Одне на всіх. Вкраїнської землі.

22.03.2022

Подобається

#907 в Різне
#148 в Поезія

Відредаговано: 23.09.2024