Книга Друга

Не малюй мій портрет...

Не малюй мій портрет -
я на ньому не схожий на себе.
Бо на ньому старий, а мені у душі - двадцять два.
Я літаю у снах
і рукою торкаюся неба,
я і досі шукаю в собі
ті потрібні і щирі слова.
Не малюй, почекай,
бо я досі ще плачу від болю.
Але очі мальовані ці не покажуть розкаяння сліз.
Я не хочу застигнуть навіки,
Запечатавши в камені долю,
А із нею любов та усі сподівання мої.

10/10/2021 23:23

Валерій Завалко

Подобається

#1005 в Різне
#182 в Поезія

У тексті є: лірика, роздуми, життєві ситуації

Відредаговано: 23.09.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись