Глава 3

1  А, змій, хитріший звірів польових,
    що їх Господь створив,
    спитав жону:
    поправді
    сказав вам Бог,
    щоб ви не їли
    від жодного з дерев в раю?

2  І мовила жона:
    плоди з дерев
    ми можем їсти
3  Та лише плодів
    із дерева,
    котре посеред раю...
    Бо Бог сказав...
    щоб ми не їли їх...
    і навіть не торкались,
    щоб не померти нам

4  І мовив змій жоні:
    не помрете!

5  Та знає Бог,
    що в день,
    коли плодів
    отих скуштуєте, - то очі
    відкриються у вас,
    й ви будете як боги,
    котрим відомі і добро і зло

6  Й побачила жона,
    що добре дерево на їжу,
    і для очей приємне
    і жадане, - тому що дає знання.
    Та й узяла плодів його і їла,
    та й чоловікові своєму принесла
    і він їв...

7  І ось відкрились очі їхні
    і дізнались
    вони, що нагі
    і потому зшили
    вони собі з смоковниці листків
    опоясання

8  Й почули голос Господа вони,
    що по раю гуляв,
    у денну прохолоду;
    й сховалися з дружиною Адам
    поміж дерев
    від погляду Господнього

9  І Бог
    озвався до Адама, і сказав:
    де ти?

10 Той відповів:
    почув Твій голос у раю
    й злякався, бо нагий, -
    тому сховавсь.

11 Господь питає:
    хто сказав тобі,
    що ти нагий?
    чи ти не їв,
    від дерева, з котрого Я
    заборонив тобі плоди вживати

12 Адам відповіда, та й мовить:
    ось, жона,
    яку Ти дав мені,
    дала мені від дерева плоди,
    і їв я їх

13 Жону питає Бог:
    що ж ти зробила це?
    Жона відповіла:
    змій спокусив мене,
    і їла я...

14 І змію Бог сказав,
    за те,
    що ти таке зробив,
    проклятий ти
    перед всею худобою
    й звіриною, що в полі;
    на череві ти будеш плазувати,
    і порох їстимеш
    у кожний день життя;
15 і ворожнечу покладу тепер
    поміж тобою й жінкою,
    твоїм насінням й сіменем її
    і зітре голову твою воно,
    ти ж у п'яту його жалити будеш.

16 Сказав жоні:
    помножуючи збільшу
    твої турботи у вагітності твоїй,
    і з болем будеш ти дітей родити,
    й до мужа твого потяг твій,
    і над тобою він владарювати буде.

17 Адаму ж мовив,
    ось тепер за те,
    що ти послухав голосу жони
    і їв від дерева,
    що Я казав про нього:
    від цього ти не їж, -
    за тебе проклята земля тепер;
    в скорботі будеш хліб свій їсти
    допоки житимеш
18 і колючки й бур'ян
    вона тобі зростить,
    і будеш польову траву вживати;
19 й до поту працюватимеш,
    щоби добути хліб,
    допоки в землю не повернешся,
    бо прах ти, - й в прах підеш.

20 І ймення дав своїй жоні Адам
    і Євою нарік,
    тому що вона стала
    для всіх живучих матір'ю

21 Зробив Господь Адаму
    й жоні його
    із шкір убрання
    і одяг їх...

22 І мовив Бог:
    Ось став Адам тепер
    немов один із Нас
    добро і зло він знає;
    якби тепер свою
    він руку не простяг
    до дерева життя
    і вічно жить не став...

23 І вислав Господь Бог
    його з Едену-саду,
    щоб землю обробляв
    з якої взятий був.

24 Адама вигнав,
    потім біля саду
    Едемського,
    на сході
    поставив Херувима
    і меч вогненний,
    котрий обертавсь,
    охороняти шлях
    до дерева життя.