Глава 2

1  Так були звершені
    і небо і земля
    і воїнство усе до них належне.

2  Й закінчив в сьомий день
    Бог працю всю,
    яку чинив Він.
    І в сьомий день спочив
    від тої праці.

3  І сьомий день Бог
    поблагословив
    і освятив його,
    тому що в ньому
    спочив Він
    від всієї тої праці,
    яку творив Бог
    і яку робив.

4  Таке походження
    і неба і землі,
    при вчиненні,
    в той час, коли Господь
    великий Бог
    створив і небо й землю
5  і польову рослину,
    ко́трої ніколи
    не існувало доти на землі,
    й билинку всяку польову,
    яка ще не росла,
    бо Бог
    не посилав іще дощу на землю,
    і не було іще людини
    щоб поратись на ній
6  та пар з землі поверхні підіймався
    і все лице землі
    ним омивалось.

7  Й створив Єгова Елохім людину.
    із пороху земного,
    і вдихнув
    у ніздрі їй життєвий подих,
    і людина стала
    душею, що живе

8  І посадив на сході,
    ув Едені
    Бог райський сад
    і оселив у нім
    людину, що створив.

9  Та й виростив Господь Бог із землі
    усяке дерево,
    на їжу що придатне
    й на вигляд красне,
    й дерево життя
    посеред раю,
    й дерево пізнання
    добра і зла.

10  А із Едену
    виходила ріка,
    щоб поливати рай,
    а потім розділялась
    начетверо,
11 ім'я одній із рік
    Пішон:
    вона Хавила-землю обтікає,
12 котра славетна золотом хорошим,
    і оніксом, і бдолахом.
13 Ім'я другій ріці - Ґіхон,
    вона всю землю Куш проходить,
14 Четверта має назву Хіддекел,
    перед Ассирією протіка вона.
    Ефрат - четверта річка.

15 І взяв Єгова Бог людину,
    і оселив в Еденському саду,
    щоб порала його
    й охороняла,
16 І заповів людині Бог тоді
    й сказав, що дерево усяке,
    яке в саду росте свій плід дає
    людині на поживу,
17 лиш одне пізнання дерево...
    добра і зла пізнання,
    не дозволялося його плоди
    вживати,
    бо тоді ж
    в той день,
    коли від нього плід із'їсти -
    помре людина.

18 І сказав Господь:
    не добре, що самотня є людина,
    помічника Ми створимо для неї.

19 І утворив з землі усих тварин,
    що в полі є,
    усіх птахів небесних,
    й привів їх до Адама,
    щоб бачити, як той покличе їх,
    і щоб, по названому зараз
    такі ймена були усім довічно.

20 І дав усім тваринам імена Адам:
    усій худобі, птицям, звірам польовим;
    та не знайшлось йому помічника
    подібного до нього.

21 І Бог навів міцний сон на Адама,
    і коли той заснув -
    узяв його ребро,
    й закрив те місце тілом.

22 І із ребра узятого в Адама
    створив Господь дружину,
    й привів її Адаму.

23 Оце вона, - промовив чоловік, -
    кість від костей моїх,
    і плоть моєї плоті
    і буде називатися - жона,
    від мужа взята бо вона.

24 І ось тому - залишить чоловік
    своїх і батька й матір та й пристане
    він до дружини
    своєї
    й будуть одна плоть.

25 Адам з дружиною були
    нагі обоє:
    але не стидились.