Золото і Пил

Четвертим до Таверни прибув Купець. Його звали Юсуф. Він не прийшов, не увірвався і не увійшов. Він прибув, як прибуває караван до оази — впевнено, гучно і з чітким наміром. Його одяг був із найтоншого краму, персні на пальцях ловили світло вогнища, а в очах світився гострий розум, звиклий миттєво оцінювати вартість усього: речей, людей, ідей.

Він не був розбитий, як Поетеса. На відміну від Воїна, його душу не роздирали тривоги.. Він не був спантеличений, як Вчений. Він був втомлений. Він володів усім, що можна було купити за гроші, і виявив, що щастя до цього переліку не входить. Він прийшов до Таверни як на останній ринок, щоб укласти найважливішу угоду у своєму житті: обміняти частину свого багатства на спокій.

Аліф зустрів його поглядом, у якому не було ані осуду, ані захоплення. Просто спокійна констатація.

— Я чув, у цьому місці можна знайти те, чого не купиш за гроші, — почав Юсуф без передмов, його голос був голосом людини, що звикла до угод. — Це неправда. За все є ціна. Назви свою, Хранителю. Я заплачу. Золотом, землями, владою. Чого ти хочеш за краплю миру для моєї душі?

Аліф узяв з вогнища звичайний камінь, теплий від полум'я, і простягнув його Купцю.

— Скажи мені, багатію, яка ціна цього каменя?

Юсуф зневажливо оглянув його.

— Він нічого не вартий. Це просто камінь.

— Правильно, — кивнув Аліф. — Для тебе він нічого не вартий, бо ти не можеш його продати. Але для землі, з якої він вийшов, він — її дитя. Для вогню, що його зігрів, він — друг. Для моєї руки, що його тримає, він — реальність. Ти прийшов у дім, де золото нічого не варте, і намагаєшся розплатитися ним. Ти схожий на людину, що принесла на ринок мішок піску і хоче купити за нього хліб.

— Моє золото — не пісок! — обурився Юсуф. — Воно дає владу, безпеку, комфорт!

— Твоє золото дає тобі лише одне: страх його втратити, — тихо відповів Аліф. — Ти не володієш своїм багатством. Це воно володіє тобою. Кожна золота монета — це камінь у мішку, який ти носиш на спині. Ти думаєш, що цей тягар робить тебе важливим, а він лише згинає твій хребет і не дає подивитися на небо.

Він вказав на простягнуту долоню Купця.

— Усе своє життя ти стискаєш кулак, щоб утримати те, що маєш. Але стиснутий кулак не може нічого отримати. Щоб узяти щось нове, треба спершу розкрити долоню. А ти боїшся її розкрити, бо думаєш, що все, що в тебе є, випаде.

— То що ж таке справжнє багатство? — з роздратуванням спитав Юсуф.

— Справжнє багатство — це не те, скільки ти можеш узяти, а те, скільки ти можеш віддати, не відчуваючи втрати. Це легкість. Це свобода від речей. Подивись на пил, що танцює у промені світла. Він не має нічого, але йому належить усе світло. Ти ж маєш усе, але замкнений у своїй скарбниці.

Юсуф дивився на Аліфа, і вперше в житті його здатність оцінювати дала збій. Він не міг зрозуміти «вартість» слів Хранителя.

— Яке ж завдання ти даси мені? Продати все, що я маю, і стати жебраком?

— Будь-який дурень може це зробити, — відповів Аліф. — Це було б просто ще однією угодою: ти б обміняв матеріальне багатство на духовну гординю. Ні, твоє завдання буде складнішим.

Аліф підвів його до виходу з Таверни, звідки було видно дорогу, що клубами здіймала куряву. 

— Іди на цю дорогу. Знайди першого подорожнього, якого зустрінеш. І мовчки, не пояснюючи, хто ти, не чекаючи подяки, омий його запилені ноги.

Обличчя Юсуфа скам'яніло від обурення та огиди.

— Я?! Купець Юсуф?! Мити ноги якомусь брудному волоцюзі?! Ніколи!

— Я так і думав, — спокійно сказав Аліф. — Ти готовий віддати мішок золота, бо для тебе це легко. Це не є справжньою платою. А віддати свою гординю, послуживши іншій людині без жодної вигоди для себе, — ось ціна, якої ти не можеш заплатити. Ти думав, що прийшов сюди як покупець. Але ти прийшов як товар. І поки ти сам себе не віддаси, ти нічого не отримаєш.

Він залишив Юсуфа стояти на порозі. Купець дивився на свої чисті, доглянуті руки, якими він звик лише рахувати гроші. І він уявив, як торкається ними брудних ніг невідомого подорожнього.

Ця думка була страшнішою за втрату всього його багатства. І саме тому він зрозумів, що в ній прихована таємниця, яку не купиш за все золото світу.