Глава 48. Лекторка.

Величезний чорний купол височить попереду, і я не можу зрозуміти, що це таке. Він здається живим, він дихає і тремтить на вітрі… Що це чи хто? Гаррака знову дає мені знак мовчати, і ми повільно наближаємося до незрозумілої громадини, намагаючись не злякати це щось, що ледве ворушиться. За нашими спинами наближаються інші члени загону, і я знаками велю їм рухатися безшумно, але бути готовими до всього. Грейя недаремно привела нас сюди. Запалений мозок малює найжахливіші картини, і я не можу з ним боротися. Ближче... Ще ближче... І раптом я розумію, що цей купол створений розкритими крилами десятків аштарів, що скупчилися навколо незрозумілого центру. Намагаюсь витягнути меч із піхов і з бойовим криком увірватися в їхнє коло, ламаючи все навколо, але гаррака затискає мені рот своєю кудлатою сильною рукою.

Так, вона має рацію. Чим ближче я зможу підійти, тим руйнівнішим буде перший удар. Раптовість має зіграти на моїй стороні. Так. Я помщусь… Помщусь за свою кохану… І помста моя буде страшна. І здригнеться Алія від крові, що розіллється по ній.

І проклятий буде цей світ, який забрав у мене.

І раптом я чую голос. Мій відчай відчинив двері у світ духів? Адже це голос Нетті! Слухові галюцинації... Так буває... Так буває у великому горі… Я помщусь, люба!.. Я помщусь...

Але голос стає все гучнішим, все виразнішим. Спокійний і впевнений, ніби вона читає лекцію... Що це означає, до біса?

Гаррака скромно присідає у тіні, надаючи мені повну свободу дій. Вершники, що підіспіли, теж заворожено завмирають, дивлячись на зловісний купол.

Я повільно, дуже повільно, тримаючи напоготові меч, наближаюсь до аштарів. Дивно, вони мене навіть не чують, вони цілком зайняті спогляданням чогось, що знаходиться всередині створеного ними куполу. Я вже бачу, як стікають по чорних шкіряних крилах краплі дощу. І голос невидимого лектора стає все гучнішим, виразнішим. Я починаю розбирати слова.

- Як я вже говорила, при вбивстві живої істоти виділяються ензими страху, які накопичуються в тканинах організму і, зрозуміло, переходять в організм того, хто поїдає здобич. Саме вони викликають найжорстокішу депресію, що охопила більшість із вас, і ця депресія, як самі бачите, часом переривається нападами невмотивованої агресії. Саме ензими страху негативно впливають на ваш зовнішній вигляд, викликаючи гіперволосатість нижньої частини тіла, що повністю позбавляє вас жіночої привабливості та сексуальності. Навіть той час, коли ви можете набути людського вигляду, як ви самі помітили, постійно коротшає, і скоро ви не зможете знаходити собі статевих партнерів серед чоловічих особин людського роду, бо не зможете достатньо довго утримувати свої тіла в пристойному вигляді. Ваш рід приречений на вимирання!

Це, точно, Нетті! Вона жива! Неймовірно!

Почулися самотні схлипування.

- Але що ж робити? – відчайдушно почувся розпачливий  голос аштарки.

- Переходити на вегетаріанську їжу. Це однозначно! Рослина, на відміну тварин, людей та інших розумних видів, віддає свої плоди добровільно і відчуває у цьому радість. Так-так! Мало того, рослини свідомо створюють плоди на своєму тілі, і роблять їх такими поживними та смачними, щоб привабити інших особин та змусити їх з’їсти їх! Запитаєте, навіщо їм це потрібне? Ми поїдаємо плоди, а насіння та кісточки викидаємо, що водночас сприяє поширенню рослинних видів по землі. Рослини створюють плоди заради найвищої мети: розмноження! Звичайно, вони радіють, коли їх зривають і поїдають. Отже, вони випромінюють надзвичайно позитивну, живу енергію, що сприяє розвитку та навіть омолодженню! Перейшовши на рослинну їжу, ви отримаєте такий приплив сил, що зрозумієте раз і назавжди, що раніше йшли хибним шляхом. Життя ваше зміниться, відповідно, змінюватиметься і зовнішній вигляд. До вас повернеться жіноча врода та привабливість. З новим способом життя ви будете дедалі більше олюднюватись. І, можливо, з часом повністю зіллєтеся з расою людей.

Охи-зітхання.

Оце дає Нетті! Запудрити мізки аштарам! Це ж треба! І кого я збирався рятувати? Чиї кісточки збирати, га? А шпарить як? Як за нотами. Звідки такі вищі матерії? А сама ніколи не відмовлялася ні від шашличка з димком, ні від другої порції смаженини. Завжди дивувався, куди це все влазить.

- Але важко буде відразу відмовитися від м'яса!- так жалібно простогнала одна з аштарок, що в пориві доброти душевної захотілося ту  бідолаху погодувати. Або добити, щоб не мучилася.

- Важко, - погодилася Нетті. – Але будь-яка жінка піде на будь-які жертви заради краси та привабливості. Хіба не так?

– Так! Так! - пролунали схвальні голоси.

- У всякому разі, у перехідний період, можна відмовитися від живого м'яса, а перейти на звичайні м'ясні страви, що зазнали попередньої теплової обробки. І, всім вже зрозуміло, що це буде м’ясо поросяток, овечок, курочок чи гусяток. Звичайно, це не зовсім те, що хотілося б, але цілком прийнятний тимчасовий варіант. Багато людей теж не в змозі поки що повністю перейти на вегетаріанську їжу і спеціально вирощують домашніх тварин для їжі. Це певною мірою зменшує шкоду, адже людина як би заздалегідь платить їм, забезпечуючи спокійне захищене сите життя. Та й убивство свійських тварин відбувається у найбільш милосердному варіанті. Тому поки що, тимчасово, переходимо на біфштекси, відбивні, зрази, гуляші, антрекоти… Ні, котів їсти категорично забороняю! А тепер у шинок, дорогі мої! У шинок! Відзначимо початок нового щасливого життя! Вперед!