2

– Навіть і не знаю, як зі мною могло таке трапитися. Адже я завжди був закоренілим реалістом і ніскільки не вірив в таку нісенітницю як чаклунство, магія і чари. З успіхом закінчив фізико-математичний факультет в університеті. Потім через відсутність хоч якоїсь роботи удома подався на заробітки закордон. Більше п’яти років там батрачив, поки не назбирав достатньо непогану суму грошей. Після поверненню додому зайнявся підприємництвом, і створив невелику фірму по виготовленню меблів.

 Здавалося, успіх став мені запанібрата. Від клієнтів не було відбою. Податкова і інші контролюючі служби особливо не діставали. У мене з’явилися дійсно пристойні гроші. Десь близько року тому я зважився облаштувати своє особисте життя. Мене вже давненько подобалася одна дівчина, їй я і зробив пропозицію. Через три місяці ми одружилися, і я став найщасливішою людиною на світі.

На жаль, довго насолоджуватися цим казковим відчуттям мені не вдалося. Як весільний подарунок я купив практично за безцінь для своєї дружини великий красивий особняк в дачному селищі неподалік міста. З тих пір, як ми переїхали в нього жити і почалися всі мої подальші неприємності. 

– А ось звідси, будь ласка, детальніше, – перебив Ігоря я.

– Так що там розповідати, – сумно простогнав чоловік. – Не повірите, але у мене в будинку ось вже декілька місяців творитися справжня чортівня. Почалося все з звичайнісінького шуму схожого на мишачу метушню і писк, на який ми, звичайно ж, не звернули великої уваги. Потім нез’ясовним чином, ніби самі собою стали битися дзеркала і всякі інші скляні речі. Це певна річ дуже дивувало і навіть викликало деякий переляк в сім’ї, але зайняті своїми буденними справами я і дружина не надали цим дивним подіям належної уваги, вважаючи, все простим збігом обставин.

Ситуація корінним чином змінилася близько місяця тому. У той незабутній вечір я досить пізно повернувся додому. Дружина вже спала. Швидко повечерявши, я і собі відправився в ліжко. Не знаю, якою це була година, але мене несподівано розбудила моя дружина. Страшно схвильована вона пошепки повідомила мене, що в нашій спальні знаходитися хтось сторонній. Ніби то вона чула дивний звук схожий на чийсь протяжний тужливий стогін.

Щоб заспокоїти дружину я ретельним чином оглянув всі кімнати, коридори і закутки в будинку, але нікого, звичайно ж, не знайшов. І, не дивлячись на це моя дружина була дуже перелякана і все ніяк не могла прийти до тями. Завжди тверезомислячий реаліст в ту ніч жінка перетворилася на нервову істеричку. Тільки під ранок мені більш-менш вдалося якось розвіяти жіночі страхи. На роботу я відправився в поганому настрої, сильно стурбований психологічним станом дружини.

Подальші декілька днів пройшли, без будь-яких дивностей. Практично цілий тиждень у нас удома було тихо і спокійно. Тільки все це виявилося затишшям перед бурею. Незабаром вночі я знову був розбуджений гучним криком моєї дружини. Очманіло, зірвавшись з ліжка, я побачив перелякану на смерть жінку. Побілівши від жаху, дружина стверджувала, що їй прагне щось повідомити якась потойбічна сила.

Я, звичайно ж, у все це ніскільки не повірив. Вважаючи побачене дружиною звичайними галюцинаціями перевтомленою напруженою роботою жінкою. Невеликим психічним зривом від нескінченних повсякденних стресів. Тому наступного дня відправив дружину відпочивати до її батьків на село.

Залишившись, сам я в ту ж ніч був розбуджений якимсь дивним схожим на шипіння змії звуком. Завмерши під ковдрою, я уважно прислухався до нього. Звук дійсно був трішки схожий на людський голос. На хрипкий старечий голос чоловіка. Торопіючи від жаху мені навіть вдалося розібрати в ньому декілька слів. Невидима істота просила мене про допомогу.

– А при чому тут я? – не витримавши, запитав я.

– Те, що трапилося, не давало мені спокою ні на хвилинку. Вже з ранку кинувши всі справи, я почав наводити довідки. І досить скоро мені вдалося дізнатися у загальних рисах історію Проклятого будинку, який я так необачно придбав на свою голову. Мені також розповіли про ту ніч, коли ви та Калакун чогось усамітнилися в будинку, після якої в живих залишилися тільки ви. Мені здається, що ви знаєте якусь таємницю, пов’язану з цим паранормальним випадком і можете мені допомогти. Тому я тут і прошу вас про допомогу.

Чоловік замовк і благально поглянув на мене. Ще кілька років тому я б розсміявся йому в очі, сприйнявши все почуте як безглузді марення божевільного. Але тепер неймовірна розповідь Ігоря була для мене такою ж реальністю як осінній листопад або зимова завірюха. Тому, як тільки змігши, заспокійливо посміхнувшись співбесіднику, я дружелюбно запропонував:

– Вже достатньо пізно. Може, поїдемо до мене на квартиру і відпочинемо. А завтра вранці на свіжу голову, і вирішимо, чим я зможу вам допомогти. Не заперечуєте? 

Ігор, звичайно ж, не заперечував. Ми закінчили з вечерею і поїхали до мене додому. Втомлені обидва без зайвих слів впали на ліжка і швидко заснули.