Вони кинулися вниз, у саме черево Остиуму. Золоті нитки, що вирвалися з розбитого дзеркала, вели їх не вулицями, а глибоко під землю - туди, де каміння плакало чорною вологою, а повітря ставало важким, як сира земля.
- Це Підземелля Сліз, - прошепотів Морган, розсікаючи мечем густий туман. - Тут Господар Тіней зберігає те, що викрав у живих. Моє серце... воно десь тут, заковане в лід забуття.
Вони бігли крізь лабіринти, де на стінах замість факелів горіли спогади померлих. Аліса відчувала, як осколок дзеркала в її руці стає гарячим. Нарешті вони зупинилися перед величезною залізною кліткою, що звисала зі стелі на іржавих ланцюгах. Усередині неї, у кришталевій сфері, пульсувало щось тьмяне й червоне.
- Мій останній удар... - Морган упав на коліна, схопившись за груди. Його мертва половина почала стрімко сіріти, наче смерть намагалася забрати своє перед самим фіналом. - Алісо... розбий сферу. Тільки твоя рука, що не знала вбивства, може це зробити.
Аліса підбігла до клітки. Гончаки вже дряпалися в люк нагорі, їхнє виття заповнювало підземелля. Вона замахнулася осколком дзеркала і з усієї сили вдарила по кришталю.
Дзинь!
Сфера розлетілася мільярдами іскор. Червоне світло вирвалося на волю і хвилею пройшло крізь Моргана. Його тіло вигнулося, почувся хрускіт кісток, і сіра, мертва шкіра почала наповнюватися кольором. Його ліве око, що було сріблястою пусткою, раптом стало карим і живим.
Морган глибоко, судомно вдихнув - вперше за сотні років.
- Я... я чую, - прошепотів він, підводячись. Його голос більше не нагадував шелест листя. Це був голос людини. - Я чую, як б'ється моє серце. І воно каже мені, що час іти додому.
Він підхопив Алісу на руки, і в ту саму мить підземелля почало рушитися. Стіни з обсидіану розсипалися, перетворюючись на звичайний пісок.
- Закрий очі! - крикнув він. - Не відпускай моєї руки, що б ти не відчула!
Аліса заплющила очі. Вона відчула дикий віхор, запах озону і той самий шорсткий пісок, що колись затягнув її в безодню. Але тепер він не тягнув вниз - він виштовхував її вгору.
Відредаговано: 26.02.2026