Розбиті мрії... Стіни кровоточать,
Віршами омивається печаль.
Любов жива?.. Повільно камінь точить
Сльоза по серці, де її причал?..
Мов факели, палають карі очі,
Я не забуду їх... Молю, причаль!
Малюю руни, місяць все шепоче:
Забудь її та вічну цю печать,
Словами заховай. Нехай не бачать
Між рим глибоко, де сіяє грань
Метафор, що сплелися в сотні значень
І нездійсненних мертвих сподівань...
Літають одиноко, тихо плачуть
Два янголи нездійснених бажань...
Відредаговано: 25.12.2020