Кінцугі

Сяюча зоря

У вільному польоті, мов комети,

Осколки серця сипались з небес.

Збиралися слова в палкі сонети,

І вже не зупинити нам процес.

 

Блукали містом тіні й силуети,

Тебе шукав я в тисячах принцес.

Розбилися ті наші дві планети,

Скажи мені, у чому був весь сенс?

 

В гармонії життя? А може, просто

Я так хотів, що б ти була моя.

Залишився тепер лиш тлінний простір,

 

Примарою літаю в ньому я.

А з неба заглядає знов у гості

Далека наша, сяюча зоря.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше