Кінцугі

Осінній бриз

Холодна осінь закує свідомість

В кайдани, і не вибратися вже

З її тенет, а далі невідомість

У серце вжалить сяючим ножем.

 

Розтане ця туманна невагомість,

Мов перший сніг, відійде міражем,

Дарунок принесе мені натомість,

Що за вікном осиплеться дощем.

 

Сльозами упаде останнє листя,

А ми із ним кометами униз.

Лунає знову ця самотня пісня,

 

Пронизує все тіло, наче спис.

На березі чекаю, все імлисто,

В обличчя б'є лише осінній бриз.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше