Холодна північ... Вітру поцілунок
Гартує серце вихором штормів.
Несу крізь урагани я дарунок,
Тобі, моя Селено, моря спів...
І не благаю милості Фортуни!..
Згубив координати пелюстків –
Насіяних тобою квітів. Струни
Лунають ніжно краплями дощів.
А море! Amor! Ти знаєш, не забуду
Я синь твоїх чаруючих зіниць.
Немає карти, компас у нікуди
Веде по хвилях гострих колісниць.
Ловлю за нитку місячні етюди...
А шлях покаже сяйво зоряниць.
Відредаговано: 25.12.2020