Палкі дари незримої богині –
Омріяне кохання... А Фенрір
Шукає серце в темряві, бо згине –
Не знайде він!... Утримує Ґлейпнір
В тенетах ночі, пута ці не скине –
Закований!... Один лише ефір
Оточує свідомість. А на згині
Тече ріка, наповнена зневір...
У прірву приведе? Чи до едему?
За місяцем слідкуючи іде...
І тінню відбивається дилема.
Куди ж таки це сяйво заведе?
Незвідана богами теорема...
Селена нитку зоряну пряде.
Відредаговано: 25.12.2020