Кінцугі

Уранія

Яскраво загоряються комети,

А зорі гаснуть проблисками днів.

До мене прилітаєш у сонети,

Лишаючи Парнас і всіх богів.

 

Я збережу закохані секрети

І не розкрию павутину слів.

Моя богине, подаруй сюжети,

Незвіданих, загублених світів.

 

Твої слова спускаються зірками,

Збираю їх я, мов розталий сніг.

Загубляться вони поміж віками?

 

Чи пролунають у чиємусь сні?

Не знати! Відправляються струмками

Шукати береги морів в пітьмі...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше