Кінцугі

Калліопа

Моя принцесо, слів моїх богине,

Володарко граційної краси.

Тобою марю і до тебе лину,

Міняючи епохи та часи.

 

Незримо в бій, затоптану долину,

Мене з собою вітром пронеси

Дорогою крізь простір часоплину.

Всі спогади примарно воскреси.

 

Даруй знання забутих вже імперій

Та покажи у відблиску меча

Ті сокровення схованих містерій,

 

Що тліють, як остання ця свіча,

Згоряє словом сіро на папері

І осідає на моїх плечах.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше