Кінь огненний

Ті, кого важко забути

                    «Ті, кого важко забути...»
                                                      (Ісікава Такубоку)

Ліхтар та осінь – 
Ось все, що лишилося в темряві:
Листя-вітрила корабля буття:
Такі ж жовті, 
Як сторінки наших літописів,
Шматує шалений вітер – 
Холодний як одкровення,
Як крижані скалки
Моїх непотрібних спогадів
(Нікому)
(Листя липи).
Цей острівець неспокою
Чи то кавалок істини
(Пливу крізь пітьму),
Туди – де холодно.
Все, що лишилось мені:
Тільки
Ліхтар і осінь – 
Пляма світла жовтого
Серед пітьми
І тіні тих, кого важко забути...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше