Кінь огненний

Вогонь

«Аз есмь вогонь,
вдягнений попелом плоті…»
(Протопоп Аввакум)

Наші душі – це шматочки Сонця:
Вогню одвічного.
Горимо – поки дихаємо.
Горимо – душами і почуттями.
Сіємо попіл своїх тіл
У землю спраглу,
Що жадає вогню – не попелу.
А ми ногами босими –
По ній – холодній.
А ми, як світильники
З попелу зліплені
(Бо глина теж попіл).
Ховаємо вогонь свій
У глибинах плоті.
Вдягаю на цей попіл шати
Сплетені з волокон рослин,
Вдягаю на ці шати метал
І йду істотам бездушним
Дарувати смерть.

Артур Сіренко

Подобається

#974 в Різне
#171 в Поезія

У тексті є: війна, ато, поезія

Відредаговано: 02.07.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись