VI СОЛОМІЯ

Соломія не чула словесної перепалки Стефана та Федора. Зараз вона мусила наступити собі на горло, і викликати Зоряну додому. На фоні шуму навколо готелю, її приїзд буде легше прикрити. А вона ще кілька днів зможе постити фото з хибною геолокацією. Треба виграти трошки часу, аби донька опинилась під її крилом. Це буде остання спроба, якщо Зоряна відмовиться, Соломія здасться Бісу в обмін на зняття прокляття. В решті решт з неї почались чортові переслідування.

- Стефане, замовкни, прошу тебе. Ти заважаєш мені думати.

- Перепрошую, але що тут думати? Яке телебачення, які холостяки? Ти уявляєш, що зробить Зоряна з цим місцем, коли почує твої гарячкові ідеї? - Стефан перейшов на крик. Соломія його не чула. Шестерні у її мозку лихоманно вертілись. Як за чотири дні знайти десяток різномастних женихів? І як виманити Зоряну додому?

- Стефане, ти або зі мною, або котись на всі чотири боки. Це буде остання спроба. - всі в кімнаті замовкли.

Соломія набрала декілька повідомлень на телефоні. Наказала вивезти всіх дітей, які від прокляття перетворились на потерчат, домовиків та злиднів, до комплексу за містом. Цим зайнялась сестра Федора - лісниця Олена. Далі вона наказала Мар‘яні організувати запальні вихідні в готелі та підготувати списки всіх гостей, які були простими людьми або ніколи раніше не зупинялись в «Лисій Горі». Федору було дано завдання викликати весь штат вовкулак і песиголовців. Залишилось найважче - дзвінок Зоряні. Перші гудки нагнали думки, що донька не підніме слухавку. 

- Слухаю, мамо. - голос Зоряни був холодним.

- Доню, ти маєш повернутись до мене, - клубок сліз давив у горлі, - це буде остання спроба.

- Коли ти дізналась, що він нас знайшов? - Соломія почула свист запальнички і довгу затяжку на тому кінці лінії. Коли Зоряна закурила?

- Стефан розказав мені сьогодні. А що?

- До мене прийшов Ігор, або клятий перелисник в його личині, хотів передати повідомлення. - Зоряна знову затягнулась сигаретою. - У будь-якому випадку, я розірвала його на шматки. Чорт іде по мене, і я маю намір йому здатись.

- Коли він приходив? У нас ще є час, повертайся сюди і ми дамо йому останній бій. - молила Соломія.

- Я ще не встигла зібрати шматоване лахміття, коли ти подзвонила. Ти впевнена, що Стефан нас не зрадив?

- Після твоїх слів, я ні в чому не впевнена. Збирай речі, доню. За тобою найближчим рейсом вилітає Назар.

- Він повернувся? - здивувалась Зоряна. - Я прилечу сама, не хочу щоб він бачив мене такою.

- Дочко, це тепер його робота, і якщо ти хвилюєшся - надягни личину. Але він їде за тобою, і ви мусите повернутись до суботи, як молода пара. Зоряна Чорнорота поки залишається в Італії. Я чекаю тебе вдома, і прости мене. - знизила голос Соломія.

- І ти мене, мамо. До зустрічі. - Дівчина поклала слухавку.

Щоками Соломії полились сльози, які вона тридцять років тримала в собі. Ігор - причина їх сварки, був убитий. Або під чарами Біса, або полеглий від його руки, він дістався Зоряни. Що він встиг їй сказати, за мить до зустрічі з металевими пазурами, якими Зоряна могла вбити хоч і велета? 

- Федоре, готуй сина. Тепер він особистий охоронець Зоряни. Вони заїдуть в готель як пара, а далі він всюди буде її супроводжувати. - Соломія запалила нову цигарку.

- Так, пані. Що накажете робити з ковалем? - перевертень з насмішкою кивнув в сторону Стефана.

- Зараз ми вийдемо з ним на каву, а потім його замкнути в номері і приставити найлютіших песоголовців, з Лісуном* на чолі. - Стефан помітно приник, він боявся відьму в цьому стані. - якщо Лісун помітить щось підозріле - знищити всіх на місці.

- Зрозумів. - Федір кивнув і пішов коридором набираючи номер сина.

*Лісун - лісовий дух; «вовчий пастир»; покровитель вовків, що піклується їх прогодуванням; лісун (він же лісовик), чоловік одягнений у звірячі шкури, здатний поставати в подобі вовка,