Кімната 7:15

Розділ 23. Ядро

7:24 ранку. Нижче Кімнати 7:15. Серце системи.

Сходи вели довго. Занадто довго — ніби простір розтягувався. Але вони не зупинялись. Аліса відчувала, як кожен крок наближає їх до істини, яку, можливо, неможливо буде рознести назовні.

Внизу було світло. Але не тепле. Воно пульсувало — як серце. Живе. Холодне.

Приміщення було сферичним. Стіни — з екранів. На кожному — обличчя. Ті, хто пройшов. І ті, хто не вийшов. Поруч — фрази, уривки, емоції, останні думки.

У центрі — капсула. Всередині — людина. Або те, що залишилося від неї.

— Це він, — сказав Рома. — Творець системи.

— Він… спить? — запитала Аліса.

— Ні. Він уві сні створює нас. Знову й знову.

На стіні загорівся текст:

> "СИСТЕМА: VIGILANT
СТАТУС: КРИТИЧНИЙ
УПРАВЛІННЯ — МОЖЛИВЕ ЛИШЕ З ДВОХ СЕРДЕЦЬ"

 

Аліса й Рома підійшли до пульту. На ньому було два слоти. Вони мали вибір:

🔘 ВИМКНУТИ СИСТЕМУ
🔘 ПЕРЕЗАПУСТИТИ СИСТЕМУ ЗІ ЗМІНАМИ
🔘 ЗАЛИШИТИСЯ І СТАТИ НОВИМИ НАГЛЯДАЧАМИ (VIGILANTS)

— Якщо вимкнемо — ми, можливо, більше не прокинемось, — сказав Рома.
— Якщо перезапустимо — може, хтось ще отримає шанс.
— Якщо залишимось… ми станемо частиною цього назавжди.

Аліса подивилась йому в очі.

— Твій вибір, Ромо. Але я з тобою.

І він натиснув…

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше