Кімната 7:15

Розділ 22. Система дала збій

7:23 ранку. Кімната 7:15. Втретє. Але вже не та сама.

Це була вона. Знову вона. Кімната 7:15. Та ж сама лампа. Та ж сама постіль. Але повітря інше. Воно тремтіло. Простір — спотворений. Підлога — дихала. Стеля — тріскалась.

Аліса і Рома стояли в центрі. Не говорили.
Бо знали: вони зламали правила. І тепер усе йде не за сценарієм.

— Нас не повинно було бути тут, — сказав Рома. — Але ми є. І це все змінює.

На стіні з’явився екран. Він бликав. Слова виникали і зникали, як код у системі, що втрачає контроль:

> ПОМІЛКА 001: ВИБІР НЕ ОКРЕМЛЕНО
ПОМІЛКА 002: ПАМ’ЯТЬ НЕ СТЕРТА
ПОМІЛКА 003: ПРИСУТНІСТЬ ОБОХ — НЕЗАПЛАНОВАНА
ВІДНОВЛЕННЯ… НЕМОЖЛИВЕ

Аліса підійшла до екрана ближче.
— Ми не гравці, — промовила вона. — Ми — загроза для системи.

Світ навколо затремтів. Зі стін почали виростати тіні. Сотні рук, облич, напіврозмитих фігур — ніби минулі версії всіх, хто тут був і не вийшов. Вони кричали беззвучно.

— Це ті, хто не зробив вибір… або зробив неправильний, — прошепотав Рома.

Аліса знову згадала щось. Не просто спогад — код. Їй наснився раніше: набір цифр і букв.

Вона підбігла до панелі збоку й набрала:

V1-G1L-NT7

Пауза.
Клац.

> ДОСТУП ДО ЯДРА СИСТЕМИ ВІДКРИТИЙ

З кімнати 7:15 відчинився ще один прохід. Сходи вниз. Але не звичайні — з металу, що змінювався просто під ногами. Живий.

— Це шлях до центру, — сказав Рома. — До ядра.

— До того, хто створив усе це, — додала Аліса.

І вони пішли. Разом.

Владислав Витвицький

Подобається

#2297 в Детектив/Трилер
#1050 в Трилер

У тексті є: пробудження, страх, страшні історії

Відредаговано: 06.07.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись