-привіт, Сато!!! - вигукнула дівчина, зайшовши в палату.
-привіт, Харуко)
-ну що ти готовий?
-ні.
-чому так?(
-ти дещо забула.
-ти про що?
-подумай.
-хмм, можливо про це..
Харука підійшла до Сато, та ніжно поцілувала його теплі вуста.
-мм.
-ще щось?
-так.
-що?
-інвалідний візок. на разі я ходити не можу.
-а, ти про це. він є, за дверима.
дівчина привезла візок.
-обхватися міцно за мою шию та сідай.
хлопець став на ноги та сів на візок.
-в мене новина. сьогодні мене виписують, але рідні про це не знають. тож, якщо буде бажання мене навідати через деякий час, то доведеться йти до мене додому.
-класно, я зрозуміла.
-ага.
-де твої речі?
хлопець вказав на них пальцем, тоді дівчина швиденько закинула на плечі невеликий рюкзак.
-то що їдемо?
-певне, що так.
-чучух чучух - сказала дівчина.
після чого хлопець посміхнувся.
вони вирушили в дорогу.
#8145 в Любовні романи
#1957 в Короткий любовний роман
#1682 в Молодіжна проза
романтика і пригоди, драматична трагедія, підліткове кохання
Відредаговано: 02.12.2022