7. Довгоочікувана зустріч

* наступний ранок *
час - 8 : 20
-дівчино, вам не можна тут бути, тим більше ходити, у вас підвернута нога! 
-лікарю, як він ??? 
-живий, він втратив багато крові. до свідомості, ще не приходив. 
-впустіть мене в його палату, я по сиджу біля нього, прошу, дайте хоть трішечки його побачити... 
-арх. гаразд, але ненадовго, в тебе є 5 хвилин. 
-дякую !! 
*дівчина сіла на стілець, біля хлопця взявши його за руку*
-Сато.... ти наврядчи, мене зараз чуєш, але я скажу. 
за цю ніч, я стільки всього надумала, я дуже злякалася за тебе, я хвилювалась, я так переживала... 
я така рада, що ти живий! це не передати словами... 
тільки ось... я тобі безмежно вдячна,що ти врятував мене!!!
але, чому ти це зробив.. ? ти раніше навіть говорити зі мною не хотів, а тут життя готовий був віддати... 
-я.. *кхкх* - моє життя промайнуло між очима, я готовий був віддати все, щоб ти жила. ось чому я це зробив. для мене ти найдорогоцінніша людину, яку я зустрічав. 
...я люблю тебе Харуко..) я багато чого передумав цієї ночі і нарешті це зрозумів. 
*дівчина обвила теплу лодоню хлопця своїми тонкими і холодними руками*
-Сато..! мені здається... здається...я теж...теж тебе люблю...! 
-!!!...)
-я безліч разів шкодувала, що на цьому ліжку лежу не я, а ти... в цьому я винна, якби ж я тебе послухала... *дівчина виранила кришталеву сльозу, яка капнула на рум'яне лице хлопця*
-не плач, ти нівчому не винна. але було б добре, якби ти в майбутньому трохи більше мене слухала) 
-я... ем... гаразд. 
-справді? 
-так, наче нічого поганого в тому, щоб бути трішки покірнішою немає. 
-тоді, зроби дещо для мене. 
-що саме? 
-... 
-я слухаю. 
-обійми мене, уявивши, що вже все гаразд.) 
-... 
Харука збиралася обійняти , як тут Сато прихилив її вуста до своїх ... 
їхній перший поцілунок тривав секунд 10, після чого в в двері постукали і дівчина з переляку, але акуратно відсахнулася. 
-на вихід пані - сказала медсестра, яка прийшла поставити капельнилю для Сато.. 
після чого дівчина з легкою посмішкою на обличчі і на всі груди радісною вийшла з палати, а за нею побігла медсестра, яка побачила, що хлопець прийшов в себе.