* Харука попрямувала до месників, у вигляді чоловіка, а Сато потай від неї, знімав усе на камеру. *
-о, дивіться, ще одна жертва, ахахах.
-дядя, що ти забув на нашій території?
-чо, бл.ть, мовчить.
-слухай, віддавай все, що маєш і дуй звідси доки живий.
-чо, с.ка ігнориш на.уй !?
-братва, го наваляєм йому.
-стопе, я перший - озвався кремезний глава 12 людної банди.
*піднявши кулак, він замахнувся на Харуку, вона в той час впиріщила йому ногою по дзвіночках.*
-бос, як ви?! допомогти?
-на місці будьте сказав, я чо не приберу 50 кілограмового мужика?!
-ладно.
-аахх.. ти є.лан ландишовий б.лять. ну я тобі зараз покажу!
*замахується кулаком в живіт дівчині, вона в той час пролізла в нього між ногами і штовхнула зі спини, так що він упав. *
*в месників шок*
як виявилося, у кремеза розквашений лоб і зламана рука, він закричав - "ху.чте його"
*Харука почала тікати, попереднє, кинувши порохову завісу. і захвативши з шиї поваленого месника золотий ключик. *
#8334 в Любовні романи
#2002 в Короткий любовний роман
#1743 в Молодіжна проза
романтика і пригоди, драматична трагедія, підліткове кохання
Відредаговано: 02.12.2022