Розділ 7. Перша сутичка

Тієї ночі тиша Ельмонта здавалася оманливою. Марк сидів у кабінеті професора Леонарда, вивчаючи стародавні карти та рукописи, що розкидані були по столі. Соня мовчки перекладала стародавні тексти, час від часу кидаючи на нього швидкі погляди. Професор Леонард саме розповідав про складну систему порталів, коли раптом щось змінилося. Повітря ніби стиснулося, і Марк відчув різкий, неприємний дотик напруги. – Тихо, – прошепотів Леонард, різко підводячись. Соня миттєво встала, її рука інстинктивно ковзнула до невеликого пістолета, схованого в складках плаття. Марк відчував, як калатає серце. Перші звуки були ледь помітними – легкий скрип дерева, тихе металеве бряжчання. Потім – голоси. Чіткі, холодні, професійні. – Оточити будинок, – почувся чоловічий голос. – Графові потрібен ключ. Леонард різко повернувся до Марка: – Ховай ключ! Швидко! Марк не встиг навіть заперечити. Соня вже відчиняла потаємні двері, що вели до підвалу. Її рухи були точними, впевненими – вона явно не вперше готувалася до подібних ситуацій. Перший вибух прогримів майже одразу. Важкі дубові двері будинку затріщали під натиском вдирачів. Марк відчував, як тремтить підлога. – Вони використовують спеціальні вибухові суміші, – прошепотіла Соня. – Граф Альберто не любить зволікати. Леонард швидко збирав найважливіші папери, древні рукописи. Його руки, незважаючи на вік, рухалися впевнено та швидко. – Марку, – звернувся він майже спокійно, – зараз найголовніше – зберегти ключ. Він набагато важливіший, ніж може здатися. Другий вибух струсонув увесь будинок. Марк побачив, як на підлогу посипалися уламки штукатурки. Крізь утворену діру почали проникати люди в темних уніформах – військові графа Альберто. – Знайти професора Леонарда! – пролунав наказ. – І хлопця теж! Соня штовхнула Марка до підвалу. Вузькі кам'яні сходи вели вниз, у темряву. Марк відчував запах цвілі та старих книг. – Тут безпечно, – прошепотіла дівчина. – Батько побудував цілу систему таємних ходів. Нагорі почалася справжня битва. Звуки пострілів змішувалися з криками, брязкотом зламаних меблів. Марк стиснув ключ у руці – тепер він розумів, наскільки той важливий. – Хто такий цей Альберто? – запитав він пошепки. Соня важко зітхнула: – Найвпливовіший аристократ у нашому світі. Він мріє про абсолютну владу. І вважає, що стародавні артефакти, особливо ті, що пов'язані з порталами, можуть дати йому цю владу. Раптом почулися кроки. Важкі, явно не Леонарда. – Вони спускаються, – прошепотіла Соня. Марк відчував, як прискорюється його пульс. Досі він бачив битви хіба що в кіно або відеоіграх. А тепер опинився посеред справжньої небезпеки. – Що будемо робити? – запитав він. Соня витягнула пістолет. Марк побачив, що то складна конструкція – щось середнє між сучасною зброєю та механічним пристроєм її світу. – Боронитися, – відповіла вона. – До останнього. Битва за будинок професора Леонарда щойно починалася. І від її результату залежало набагато більше, ніж життя кількох людей. Десь нагорі щось вибухнуло. Марк відчув, як тремтить підлога. Соня стисла його руку. – Тримайся, нам час тікати – прошепотіла вона. – Зараз почнеться справжнє випробування.