А можна мені серце із грудей дістати?
І душу теж з ним заодно?
Щоб більше я не знала як кохати,
І щоб було на тебе все одно.
А можна мені пам’ять стерти?
Всі спогада забрати з голови?
Щоб коли будеш йти навпроти,
Зверталася до тебе я на «ви».
А можна коли будеш поряд,
Щоб ніби як невидимий був ти?
Щоб я не переводила свій погляд,
Щоб я повз тебе могла просто так пройти?
А можна я не буду пам’ятати,
Ні голосу твого, ні сміху, ні очей?
Ну має ж день уже нарешті цей настати,
Щоб більше не було до спогадів дверей.
Щоб байдуже було для мене,
Коли зустріну погляд твій,
Щоб не хотілося до тебе
Сказати тихо, пошепки: «Ти мій…».
#7154 в Любовні романи
#1780 в Жіночий роман
трикутник кохання, драма та заборонені почуття, емоційно_сильні почуття
Відредаговано: 05.08.2025