Ключ. Книга 2

ЧАСТИНА ПЕРША

Чи «Колесо фортуни», чи це карма все,

Чи не пройшли якісь кармічні там уроки

І знов мене у лабіринт несе -

Ми повертаємося у минуле, на два роки.

Я наче звик, я перестав вже відчувати…

Здавалося, що знов душа стала жива.

Без снів з тобою - нарешті став ночами спати.

Якого біса?! Де поділась голова?!

Знов серцю доведеться заживати?

Знов доведеться закривати душу й почуття?

Знов доведеться морозильну камеру вмикати?

Труїти серце й насилати чари забуття?!

Я вже й не знаю куди слід тікати…

Куди ховатись, як зарити в землю почуття?

Якби ж то міг тоді я знати,

До чого приведе мене життя…

Чи я би зміг тоді тебе минути?

Чи зміг би я уникнути аварій шрамів, ран?

Давно цю істину пора мені збагнути -

Моя ти клітка, лабіринт - ти мій капкан…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше