Чи «Колесо фортуни», чи це карма все,
Чи не пройшли якісь кармічні там уроки
І знов мене у лабіринт несе -
Ми повертаємося у минуле, на два роки.
Я наче звик, я перестав вже відчувати…
Здавалося, що знов душа стала жива.
Без снів з тобою - нарешті став ночами спати.
Якого біса?! Де поділась голова?!
Знов серцю доведеться заживати?
Знов доведеться закривати душу й почуття?
Знов доведеться морозильну камеру вмикати?
Труїти серце й насилати чари забуття?!
Я вже й не знаю куди слід тікати…
Куди ховатись, як зарити в землю почуття?
Якби ж то міг тоді я знати,
До чого приведе мене життя…
Чи я би зміг тоді тебе минути?
Чи зміг би я уникнути аварій шрамів, ран?
Давно цю істину пора мені збагнути -
Моя ти клітка, лабіринт - ти мій капкан…
#6576 в Любовні романи
#1636 в Жіночий роман
трикутник кохання, драма та заборонені почуття, емоційно_сильні почуття
Відредаговано: 05.08.2025