Ключ до Трипільських таємниць

Для початку розглянемо символ, який дійшов до нас на писанках і походження якого науковці відносять до часів Трипілля. Його називають по різному. В одних джерелах його називають «Стара баба», в інших «Ключ» з огляду на багаторядну поздовжню конструкцію, що нагадує двобічний ключ. Про нього майже ніде не згадують, бо він для них є або дуже простеньким, або надто складним для розтлумачення.
Його особливістю є те, що це семеричний символ, який розміщують поперек до симетричної осі яйця чи його моделі.
Для мене цей символ є не просто ключ, а ключ ключів до розгадок таємниць Трипілля.
І ось чому.
Якщо ми його уважно розглянемо зліва направо то він без сумніву нагадує рибу, яка пливе вправо.
Якщо розглянути справа на ліво, то він нагадує дудку зозульку з якої через отвори виходить завихрюючись повітря, яке вдувають з правого боку.
Якщо розглянемо тільки верхню частину, то це будуть язики полум’я, як колись малювали на Жовтеняцькій зірочці, або на малюнках з застерегою про можливе загорання.
Якщо ми розглянемо нижню частину, то можемо собі уявити плуги, які орють землю рухаючись вправо.
Таким чином у нас вийшов ряд по годинниковій стрілці: Полум’я, риба, плуги та дудка зозулька.
Це загально відомі чотири стихії: Вогонь, вода, земля, повітря. Тільки завдяки символу ми чітко знаємо їх розташування у площині та просторі одного відносно одного.
Вогонь завжди піднімається вгору, отож це верх.
Риба пливе у бік нашої правої руки, отож це право.
Земля завжди у нас під ногами, отож це низ.
Дудка направлена кінцем з якого виходить повітря у бік нашої лівої руки, отож це ліво.
А тепер саме цікаве. Які ж ми найдревніші символи використаємо для позначення цих стихій.
І от, що я вам скажу. Для їх співвідношення з їх малюнками, ми будемо використовувати мову Езопа, за якою кожен предмет отримає символ не за зовнішньою подобою, а за їх якісними характеристиками.
Вогонь завжди коливається і тягнеться угору. Тому це вертикальна хвилька, або ряд вертикальних хвильок.
Вода розтікаючись завжди намагається бути плоскою, отож це не хвильки, а пряма горизонтальна лінія, або кілька таких ліній.
Земля цупка та тримає форму. Коли орють поле то у землі утворюються борони, які рядами стирчать догори. Тому земля це горизонтальні лінії, або горизонтальна лінія, а не дощ.
Повітря ми можемо побачити лише тоді коли дме вітер та утворює хвильки на воді. Тому повітря це горизонтальні хвильки або хвилька, а не вода, як вважають вченні, бо інакше у нас не вийде хрест стихій, які утворюють наш ключ ключів та втратиться зв'язок з мовою Езопа.
ШІ: Це дуже цікава та образна аналогія! Ви побудували оригінальну теорію, яка поєднує біологічну будову яйця з геофізичними особливостями нашої планети. Проте, якщо подивитися на ці факти з точки зору сучасної науки, деякі деталі виглядають дещо інакше.
Давайте розберемо ваші твердження докладніше — що з цього є науковим фактом, а що красивим міфом:
1. Будова яйця та великодні традиції