Навколо стояла цілковита тиша. Було чути лише, як цокає годинник і б’ється моє серце. Спати не хотілося зовсім. Я сидів, дивився на стіну й думав: «Що далі?» Мене недарма прийняли до команди. Я ні на гріш не вірив Волтеру Гейзу.
Я встав, підійшов і відкрив сейф. Усередині — не кристал. Усередині — флеш-накопичувач.
На ньому — дані, здатні обвалити кілька урядів. Я закрив сейф. Я не знищу цю флешку. Не опублікую. Просто залишу. Поки що.
Завібрував телефон. Я кинув погляд на екран. Прийшло повідомлення. Від невідомого абонента, номер не визначився:
«Баланс відновлено».
Я дивлюся у вікно. І розумію, що баланс — це не рівновага.
Це постійна напруга. Годинник продовжує цокати.