Розділ 47. Урок довіри

Каель

Коли Алія запитала, чи Каель їй вірить, хотілося відповісти, що так, вірить, але щось його втримало. Це почуття тотальної недовіри до людей сіяло сумніви у його душі. А раптом вона все вигадала аби врятуватися? Та ще й Дейнар говорив про якісь докази. Те, що Алія носійка Іскри Природи і дочка герцога Ді’Валер його особливо не здивувало, він сам підозрював її в цьому і тут справді все збігалося, за тими невеликим даними, що в нього були. Плюс він бачив кулон, він був справжній і не прийняв би дівчину, якби вона була не із родини Ді’Валер, а підробити таку прикрасу неможливо. Залишалося лише невирішеним питання з її участю у змові. Те що вона чесно зізналася, що виконала завдання шантажиста, говорило на її користь, але все ж знову таки сіяло сумніви, а чи не був це хитрий маневр аби приспати його пильність. Можливо дівчина хоче помститися йому за смерть батьків, за її зруйноване дитинство. Цю версію також не варто відкидати. Та і замах із закляттям здавався тепер йому зовсім не випадковим та непов’язаним із заздрістю дівчат-конкурсанток. Все тепер грало новими фарбами і наче складався складний пазл. Алію хотіли прибрати, але щось певно пішло не за планом, бо вони не врахували, що вона, аби приховати свою силу, використає потужне закляття і тим самим активує прокляття. А якщо Алія в цій історії лише пішак, якого намагаються використати? І тоді ці всі докази не більше чим підстава та намагання перекласти вину на дівчину.

Чим довше Каель думав, тим більше в нього боліла голова. І якби не його одержимість цією дівчиною та бажання її захистити, то він не став би навіть так детально все аналізувати, після отриманих доказів кинув би Алію до в’язниці, після допиту вона б зізналася в чому завгодно. А справжні зрадники почали б діяти, думаючи, що приспали його пильність. Саме тому він наказав помістити Алію в окрему кімнату і приставити охорону, не для того аби її контролювати, бо не довіряє, а для того щоб захистити.

В двері тихо постукали, після дозволу ввійти, з’явився Кайрен із папкою.

- Ваша Величносте, герцог Веллард передав вам матеріали у справі Алії Арлен.

Король взяв папку, розгорнув її і став детально вивчати. Серед документів був висновок магічної експертизи про те, що портал, який відкрили в саду був утворений магією природи. Також містилися свідчення кількох свідків, зокрема Елізи та Анни, які говорили, що Алія останнім часом дивно поводилася, замикалася в кімнаті та часто гуляла у саду, практикуючи магію, а також нічого про себе не розповідала і не спілкувалася з дівчатами. Ці свідчення були таким собі доказом, бо конкретики не було. Був ще листок з детальною інструкцією, що саме потрібно зробити, знайдений у шафі Алії.

Ці докази короля взагалі не вразили, їх легко можна підробити та і дивним здалося, що така хитра і холоднокровна дівчина, якою хочуть показати Алію в його очах, йдучи на справу, не знищила інструкцію, а заховала її серед своїх речей, плюс, якщо вона справді хотіла позбутися короля, створила портал, то для чого стрибнула слідом, а потім вирівняла баланс магії Іскрою Природи. Після вливання її сили, нарешті вдалося повністю повернути контроль над магією і внутрішній резерв був аж переповнений. По суті вона врятувала не лише його, а й усе королівство від катастрофи.

- Кайрене, проведи особисте розслідування цього замаху, але таємно. Ніхто не повинен знати.

- Звичайно, Ваша Величносте, а що накажете робити з міс Алією?

- Поки що нехай всі думають, що я повірив, що саме вона винна, ми не повинні злякати справжніх зрадників. Нехай думають, що приспали мою пильність. Алію потрібно зачинити в кімнаті і приставити охорону. Якщо з неї хоч волосинка впаде, відповідати будеш ти.

- Зрозуміло, Ваша Величносте, все буде виконано.