Розділ 40. Неймовірна дівчина

Каель

Дейнар Веллард швидким кроком ввійшов до покоїв кузена і з порогу оголосив.

- Вона неймовірна!

- Хто? – ліниво запитав король, бо знав, що в кузена кожна друга дівчина чарівна.

- Алія Арлен!

- Дейнаре, - напружився Каель і в його голосі прозвучали такі загрозливі нотки, що Дейнар відразу вирішив виправити свій запал.

- Заспокойся, я знаю, що вона твоя, я і не претендую. Щойно говорив з нею, хотів вивести на чисту воду, але вона або невинна, або настільки вправна акторка, що дух перехоплює. Те з яким достоїнством і твердістю вона відповідала на мої питання, а на провокації абсолютно не піддавалася. Тільки виникало відчуття, що впіймав її, як вона так майстерно грала словами, що здавалося, відловлювала мене.

- Що вона розповіла? – вже спокійніше запитав король.

- Жила все життя в лісі, всьому навчалася по книгам, які купила в столиці. Її сім’я загинула в пожежі, сама дівчина більше родичів не має і саме після пожежі відкрився її дар, тому ще не стала на облік. В реєстрах не значиться, бо ніяких угод її сім’я не укладала, по суті жили відлюдниками.

- Ти їй віриш?

- Повір, якби ти чув цю розповідь своїми вухами, то також повірив би. Вона говорила переконливо, я не відчув фальші. Знаєш, я навіть не здивований, що вона запала тобі в серце. В ній є щось таке магнетичне, якась прихована аристократичність, витонченість, вона знає собі ціну, хоч і простолюдинка. Її манера розмови, іскорки в очах, інколи гострий язичок. А яка вона вродлива… Якби не ти, то я б… - договорити кузен не встиг, бо його перервав Каель.

- Досить, на ній моя мітка, тому забудь про Алію в цьому плані.

- Твоя що? – вухам своїм не повіри Дейнар.

- Ти чув, - буркнув король.

- Вона знає про мітку?

- Ні, я її приховав. Це був єдиний шанс її врятувати від смерті. На Алію вже було два замахи, і якби я її втратив, то не зміг би далі спокійно жити.

- Ти закохався в неї? – це було навіть не запитання, а констатація факту.

- Так, але для її ж блага, краще про це поки не афішувати, у нас стільки проблем. Хоча сьогодні не втримався і поцілував її. Це було як мана, не зміг себе контролювати. А ще ревную, просто страшенно. Особливо до цієї вискочки маркіза Велера. Уявляєш, він зробив їй пропозицію, - на одному подиху випалив чоловік, а тоді додав: Розповів тобі і стало легше на душі.

Дейнар мовчки слухав Каель і не міг повірити, що його холодний і завжди такий розсудливий брат, міг настільки захопитися дівчиною, що готовий навіть своє майбутнє поставити під загрозу. Хоча і трохи радів, що нарешті Каель наче ожив, а не нагадував воскову статую, позбавлену живих емоцій. Головне йому хотілося аби і Алія відчувала ті ж почуття, а не розглядала його кузена як спосіб здобути владу і вплив. А ще було відкрите питання із зрадницею і якщо нею все ж виявиться ця дівчина, то Каель надовго розчарується в жінках і коханні. Тому вирішив змінити тему і перейти до більш нагальних питань, що стосуються королівства, зокрема проблема магії.

- Сьогодні вночі був обвал на території одного із сіл, магія землі бунтує. Добре, що ніхто не постраждав. Ще кілька легких землетрусів зафіксовано на різних кінцях королівства. Магія води також не спокійна, річки переповнені, скоро може бути повінь. Я намагався її стримати, але виходить погано.

- Ми так і не знайшли носителя Іскри Природи, це дуже погано. Зараз як ніколи потрібне вливання чистої магії.

- Сьогодні найсильніші маги вже питали у мене, чому у них не повністю заповнений резерв, я сказав, що це тимчасова ситуація, але ти розумієш, що станеться, якщо цю ситуацію не зупинити.

- Прекрасно знаю, кузене. Але я безсилий, не знаю що робити. Якщо резерви магів почнуть виснажуватися масово, - тихо мовив він, - почнеться паніка. А за панікою - бунти. Люди не пробачать нам, якщо ми не зможемо їх захистити.

Король важко опустився в крісло й провів долонею по обличчю, ніби стираючи з нього втому. Кузен стояв біля вікна, вдивляючись у сіре небо, з якого ось-ось мав зірватися дощ. За вікном гримнув грім, і палац здригнувся ледь відчутно, наче підтверджував кожне сказане слово.