Розділ 36 Змовники приступили до дії

Стукіт підборів глухо звучав в пустому коридорі, одна з учасниць відбору поспішала пройти його непоміченою і зустрітися з Ним – її шефом. Оглянувшись навколо і впевнившись, що нікого немає, шмигнула в ледь помітні у стіні двері, щільно їх причинивши.

- Ти запізнилася, - почула глухий владний голос.

- Вибачте, Ваша Світлість. Не хотіла викликати підозри.

- Що з Алією?

- Вона жива, - сказала вона одразу. - Але виснажена.

- Чому все пішло не за планом? Ми ж все розрахували, померти вона мала за кілька днів, а не відразу після конкурсу.

- Ваша Світлосте, Алія використала додатковий ритуал аби приховати Іскру.

- Яку Іскру? – не зрозумів чоловік.

- Природи. Алія є її носителькою.

- Чорт…… прокляття, - вилаявся незнайомець. – Чого ти мовчала? Наш план тепер коту під хвіст.

Дівчина, під немигаючим злим поглядом співрозмовника, інтуїтивно зробила назад кілька кроків і затинаючись промовила:

- Я не знала, вона нічого не розповідала про це. Я… випадково дізналася, побачила світіння.

- Ти хоч розумієш, що тепер закляття примушування на неї не подіє. Потрібно міняти жертву.

- Ні, Ваше Світлосте, не потрібно. Якщо Алія приховує те, що вона носійка Іскри, то це нам на руку. Ми можемо взяти її шантажем, вона зробить те, що скажемо, а потім позбудемося її, або віддамо шаману, я чула він давно розшукує її.

- А ти молодець, - похвалив чоловік. – Іди сюди, мені потрібна ще одна твоя допомога і провів рукою по її щоці.

Алія (Аліна)

Я прийшла до тями різко, ніби мене вирвали з темної води. У грудях пекло, руки були важкими, а голова гуділа так, наче всередині били дзвони. Повільно розплющила очі, цілительська була напівтемна, світло каганця тремтіло, відкидаючи довгі тіні на стіни. Спробувала поворухнутися - і злякано завмерла, тіло слухалося погано, магія всередині була глуха, порожня, ніби випалена. Я пригадала ту темряву, яка огортала мене і кудись затягувала, стало моторошно. Поруч нікого не було і це радувало, бо я змогла в спокої проаналізувати все, що зі мною трапилося. По-перше, швидше за все це міг бути той ритуал, який я провела аби приховати світіння іскри, а по-друге, можливо це був замах на мене, в що вірилося мало, бо кому потрібно вбивати простолюдинку таким дивним способом. Тому схилялася до варіанту, що сама себе ледве не загнала в могилу. З такими думками знову поринула у сон, але тепер уже спокійний.

Скільки я проспала не знаю, але прокинулася від якогось шарудіння поряд і швидких кроків в сторону дверей. Розплющивши очі, помітила лише двері, які зачиняються, але вже за мить в кімнату вбігла Анна і весело защебетала:

- Яка я рада, що ти нарешті прокинулася, ми всі вже думали, що ти більше не отямишся.

Я нахмурилася і запитала:

- Скільки я проспала?

- Тиждень.

- Скільки? – не повірила власним вухам. Ого цілий тиждень, а здається, що минуло лише кілька годин.

- Цілитель, пан Райлен, говорив, що ти під дією ліків будеш спати довго, але я і подумати не могла, що настільки. А ще, - перейшла на змовницький шепіт. – До тебе щоночі приходив король і сидів біля тебе до ранку.

- Звідки ти знаєш? – вражено запитала.

- Ніхто в палаці не знає, але я розговорила цілителя і він випадково проговорився. Здається король небайдужий до тебе, але ти знаєш, якщо про це дізнаються дівчата, то в спокої не залишать. Вони вже вважають себе переможницями, а тут якась простолюдинка. Ой, - спохватилася Анна, зрозумівши, що могла образити мене. – Вибач, я не хотіла тебе образити, просто…. – вона зам’ялася, а я вирішила згладити ситуацію.

- Все добре, я зрозуміла, що ти хотіла сказати, - заспокоїла подругу і погладила по руці, а тоді вирішила змінити тему: Що відбувається зараз на відборі?

Анна хвилинку помовчала, а тоді сказала:

- Його Величність обрав фаворитку відбору і проводить з нею час майже щодня, хоча з іншими також часто спілкується.

Я ковтнула в’язку слину і запитала:

- Хто вона?

- Еліза…, Алія, це дивно, якщо він закохався в неї, то чому навідується до тебе, ще й таємно. Можливо розглядає тебе як… - Анна замовкла, а я прекрасно зрозуміла, на що вона натякає.

- Ні, - різко заперечила я, ледве ковтаючи ком гіркоти, який підступив до горла.

Невже я помилилася і Каель закохався не в мене, а в Елізу, тоді це все ускладнює і якщо він дізнається мою таємницю, то швидше за все не буде мене жаліти чи захищати, а просто використає або накаже стратити. Всі мої плани по завоюванню його серця зазнали краху. Не скажу, що прямо закохана в цього чоловіка, більше хвилююся за свою безпеку, але все одно на душі кішки шкребуть. Анна щось продовжувала мені розповідати, але я її більше не слухала, тому, пославшись на погане самопочуття, відправила подругу з кімнати. Більше до мене ніхто не приходив і сон також не йшов, а коли вже настала ніч і я почала дрімати, то почула чиїсь тихі кроки і прикинулася сплячою. Кроки наближалися і ліжко прогнулося під чиєюсь вагою, я відчула ЙОГО аромат – короля Каеля. Анна була права і він приходив до мене вночі. Я постаралася вирівняти дихання аби не видати себе, але коли він доторкнувся до моєї щоки і відвів пасму волосся за вухо, то серце зрадливо заколотило в пришвидшеному темпі. Потім я відчула, як його губи доторкнулися до лоба і, різко все припинилося, бо він швидко встав і пішов геть. Я лежала як зачарована, боялася навіть поворухнутися. Каель мене поцілував! Це було так дивно і приємно водночас, що я не могла ніяк опанувати себе. І тут я зрозуміла, що не все ще втрачено і в мене є реальний шанс знайти ключ до його серця.