Розділ 35. Відчайдушне рішення

Каель

Каель мчав коридорами палацу з неймовірною швидкістю, розлякуючи поодиноких слуг, які траплялися по дорозі. В голові стукотіло одне: нехай з Алією нічого поганого не трапиться. Коли нарешті добіг до цілительської і побачив змучену дівчину, яку трусило наче в пропасниці, то на мить завмер.

- Алія… - його голос зірвався. - Що з нею?

- Ваша Величносте, майже повне магічне виснаження.

Каель зробив крок ближче, не зводячи з неї очей.

- Відійдіть, - тихо, але наказово сказав він, потім сів поруч і обережно накрив її долоню своєю, вона була такою холодною.

Якусь мить Алія продовжила труситися, а потім завмерла, наче лялька, у якої зламався механізм.

- Чому у неї магічне виснаження, вона ж лише продемонструвала квітку і все. 

- З міс відбувається щось дивне, сили не відновлюються, а навпаки продовжують витікати, наче через сито, я можу підтримувати у ній лише трохи магії аби не було вигорання, але недовго, максимум ще годину-дві.

- А далі? – голос короля був тремтячий, але він опанував себе. – Вона помре?

- Швидше за все так, - опустив голову цілитель.

По тілу Каеля наче пробіг електричний розряд, і ще раз поглянув на нерухому дівчину. Ні, він не дозволить їй померти, знайде вихід, щоб вона жила. Схопивши лікаря за халат, трохи струснув і проричав:

- Так зроби щось, врятуй її.

- Ва..ше.. Ве..ли.чно..сте.., - пробелькотав чоловік, трусячись від страху. - Я нама..гав..ся, але все … марно.

- Обслідуй ще раз, перевір на різні закляття, можливо причина в цьому. Мені що вчити тебе? – голос короля звучав твердо і ніяких заперечень чути не хотів. – Якщо вона помре, я тебе страчу.

Цілитель ще більше затрусився і навіть слова не міг сказати, лише кивав головою. Каель підштовхнув його в сторону дівчини, а сам вийшов, стукнувши дверима. Йому потрібно знайти рішення, потрібно щось зробити. Але що? Він навіть не встигне послати за іншим лікарем, бо має в запасі лише годину, а потім Алії не стане. Ця думка була настільки болючою, що все всередині стискалося. Каель ніяк не міг зрозуміти, що стало причиною такого стану дівчини, вдень ж було все добре, а ввечері.

Король заплющив очі і перед ними промайнули всі ті моменти, які він пережив з нею: перша зустріч, прогулянка, вечеря, її усміхнене і насторожене обличчя, її запах, та зваблива сукня і ті дотики, які збуджували в ньому стільки різних емоцій.

- Я король, мене бояться, слухають, за мене воюються, а я насправді зовсім безсилий, що не можу навіть врятувати одну дівчину.

Тиша в кімнаті стала нестерпною, хотілось її порушити, закричати, розбити щось, знищити, магія в крові забурлила, готова будь-якої миті виконати вказівку свого господаря. В двері тихо постукали, це був цілитель.

- Ваше Величносте, я провів кілька тестів, на дівчині потужне закляття, їй пороблено на смерть. Закляття мало вивчене, але я чув про нього колись. Після першого застосування магії, людина починає втрачати магічні сили і це неможливо зупинити. Але… є один спосіб…., хоча ні, він не підійде.

- Говори, що за спосіб? - запитав Каель, з нотками нетерпіння.

- Ваша Величносте, він вам не підійде.

- Я сам це вирішу, говори.

- Якщо могутній маг поставить на дівчині свою мітку нареченої, закляття розсиплеться, бо нічого сильнішого за визнання істинної пари немає. Але….для цього потрібно, щоб в обох людей були почуття хоч якісь, необов’язково кохання, а будь-які сильні.

Король кілька секунд роздумував, а тоді твердо сказав:

• Пішли.   

Цілитель мовчки послідкував за королем.  Каель ввійшов до кімнати, і в нього все обірвалося всередині, ніби хтось різко перерізав нитку, на якій трималося дихання, і повітря стало важким, ніби дихати дозволяли лише наполовину. Алія лежала так тихо, що король на мить подумав: запізнився. Ця думка була настільки страшною, що ноги підкосилися. Він не пам’ятав, як опинився поруч, пам’ятав лише її обличчя - біле, майже прозоре. Він зробить усе можливе аби її врятувати і чхати на наслідки. Головне, щоб вона жила. В цю мить він навіть забув, що підозрював її у зраді та шпигунстві – все це відійшло на другий план.

Каель добре знав, що означає накласти свою мітку на дівчину, це був давній і малопоширений ритуал, який фактично з’єднував дві людини як магічно, так і духовно. Король уже твердо вирішив, що зробить це, хоч і не до кінця вірив, що допоможе, бо щоб мітка повністю проявилася – потрібна згода як чоловіка, так і жінки.

Цілитель нервово тупцював ззаду і несміливо промовив:

- Ваше Величносте, Ви впевнені? Одностороння мітка може принести невідомі наслідки, які вам загрожуватимуть.

- Впевнений, - твердо відповів король, ні на мить не вагавшись в своєму рішенні. – Я врятую її, а ти сховаєш мітку і нікому й слова не скажеш, а то страчу, - пригрозив чоловік.

- Як скажете, Ваша Величносте, - низько вклонився цілитель і відійшов в куток кімнати.

Король тим часом присів на край ліжка, взяв Алію за руку, вона була льодяною, і тихо прошепотів: