Каель
Каель з нетерпінням чекав дня конкурсу аби нарешті дізнатися правду про магію Алії, але окрім цього мав ще багато проблем. Зокрема, нападників на дівчину все ж знайшли, але ті були вже мертві, що наводило на думку, що цей напад не був простим і за ним стоїть хтось могутніший. З магією також були проблеми, вона ставала все більш неконтрольованою і порушувала баланс сил, він як наймогутніший її власник вже відчував ці зміни на собі, і скоро це помітять й інші. Нового власника Іскри Природи все ще не знайшли, так само як і відомості про Алію Арлен. Це Каеля дуже злило, бо сама дівчина не виходила в нього з голови, навіть уві сні. Це було як манія, яку не можливо контролювати і позбутися від неї. Кілька днів чоловік не бачив Алію, щоб хоч трохи відірватися від думок про неї ходив на прогулянки із іншими конкурсантками, але постійно ловив себе, що порівнює їх з нею, щоб Алія сказала, що зробила, засміялася чи ні на його слова. Він не міг назвати це почуття коханням, швидше залежністю, чи можливо сам боявся чесно собі зізнатися, що при появі цієї дівчини в його житті, серце почало битися в два рази швидше звичайного. Як от зараз, коли він увійшов у зал і відразу знайшов очима Алію, яка скромно сиділа в стороні і лише злегка мазнула по ньому поглядом. Це його зачепило, бо хотілося аби вона дивилася на нього як інші із захопленням, а не відсторонено. Конкурс він майже не дивився, хоч конкурсантки дуже старалися його здивувати, погляд раз у раз натикався на Алію, яка виглядала дивно, бліда, очі горять, невже захворіла. І коли дівчина піднялася на сцену, він помітив як вона тремтить і ледве стоїть, його охопила тривога і якесь погане передчуття. Невідривно спостерігав за її діями, коли з’явилася ледь помітна салатова квітка, без натяку на срібло, потім вона стала яскравіша, і раптом Алія похитнулася й рухнула без свідомості на сцену. Глядацький зал охнув, розпорядник завмер каменем, а Каель відчув як всередині нього все стискається, його накрило відчуття дежавю, ще кілька днів тому він так само бачив її непритомною в коридорах палацу і от знову дівчина без свідомості. Зміг лише прошепотіти: Алія і не думаючи про наслідки, кинувся до дівчини, підхопив на руки і голосно крикнув:
- Цілителя, покличте цілителя, негайно.
Дехто посхоплювався зі своїх місць, інші лише спостерігали, король ж нічого не помічаючи підхопив Алію на руки і поніс до цілителя. Прислухався до її серцебиття, але його ніби не було, що змусило прискорити крок.
- Тримайся, дівчинко, - шепотів він, притуляючи дівчину міцніше, але вона зовсім не реагувала.
Коли король приніс Алію, цілитель був уже на місці і відразу розпочав огляд: перевірив пульс, просканував магічно, ще робив якісь маніпуляції. Каель весь час знаходився поруч і за всім спостерігав, сам же не міг пояснити свою поведінку. Він уважно вдивлявся в міміку цілителя, який то хмурився, то знову набував задумливого виразу.
- Що з нею? - запитав король, не витримуючи довшого очікування.
- Я не бачу серйозних патологій, лише сильне магічне виснаження.
- Але як? Вона ж на днях застосувала сильну захисну магію – це може бути пов’язане із цим?
- Не думаю, перед конкурсом я оглядав міс Алію і її магія повністю відновилася. Тому я також до кінця не розумію, що могло дати магічне виснаження. Але вже завтра їй стане краще, я дав їй ліки для відновлення магічного джерела.
- Дякую, спостерігай за нею постійно, і в разі будь-якої зміни, відразу повідом.
- Як накажете, Ваша Величносте, - поклонився цілитель.
Лікар вийшов, а король сів поряд з Алією і дивився на її бліде і змарніле обличчя, темні кола під очима. Що вона з собою зробила? Він легенько доторкнувся до її руки і провів пальцями знизу вверх і назад. Потім різко підхопився і вийшов.
На ранок, за прогнозами цілителя, Алія повинна була прокинутися, але дівчина і далі перебувала без свідомості, що неабияк турбувало Каеля. Але від запевнень лікаря, що все йде нормально, трохи заспокоївся, і справді вже до вечора Алія розплющила очі і навіть поїла. Король хотів її навідати, але біля неї постійно хтось вертівся, то Анна, то маркіз, то інші. А Каель не хотів аби продовжували пліткувати, що у нього роман з нею, і так дав не одну причину так думати і про нападки дівчат знав – розпорядник йому повідомив. Тому вирішив зайти пізніше, коли відвідувачі розійдуться. Його лише злило, що Велер постійно був поряд з Алією, приглушені сильними стараннями Каеля, ревнощі знову просочилися назовні і гризли зсередини. Але зайти до дівчини ввечері не вийшло, а серед ночі його збудили тихі оклики слуги, який весь тремтів, очікуючи можливого гніву короля.
- Ваша Величносте, прокиньтеся!
- Що сталося? – ледве розтуливши повіки, пробурмотів Каель.
- Ви просили повідомити, коли з міс Алією Арлен щось станеться.
Королю кров прилинула до голови і він різко сів на постелі.
- Що з нею? Говори!!!
- З міс щось дивне відбувається, цілитель не може впоратися….
Король далі не слухав, за якусь секунду підхопився на ноги і кинувся в цілительську. З Алією щось сталося, і йому потрібно бути біля неї.
#3554 в Любовні романи
#908 в Любовне фентезі
#1027 в Фентезі
#266 в Міське фентезі
відбір наречених, потраплянка у магічний світ, пригоди і кохання
Відредаговано: 14.01.2026