Розділ 32. Магічний конкурс

Алія (Аліна)

Після розмови з маркізом і сутички з Елізою, у кімнату повертатися не стала, а відразу відправилася у зал, де проходитиме конкурс. Звісно  нервувала аби все задумане вдалося і я не викрила себе. Майже всі дівчата також зібралися і очікували приходу короля для початку заходу. Я сіла в стороні і намагалася не привертати до себе зайвої уваги. Постаралася відгородитися від усього і магія мені допомогла, так просиділа до приходу короля. Каель виглядав неймовірно гарно, в цілому як завжди, бездоганний костюм, трохи розтріпане волосся і чарівна усмішка. Коли Його Величність зайняв приготоване для нього місце, на сцену вийшов розпорядник і оголосив правила конкурсу. Дівчатам давалося 15 хвилин для того аби спочатку зіткати квітку магії, а потім показати її в дії, демонструючи різні фокуси. Переможницю обере король і в подарунок проведе з нею цілий день. Конкурсантки, коли почули про приз, не могли стримати захоплення. Мене ж такий приз дуже порадував і судячи з поглядів короля, які він на мене кидав, можливо саме я здобуду його.

Далі розпочався сам конкурс, розпорядник називав імена дівчат, які піднімалися на сцену і демонстрували свої таланти.  Ліанна створила навколо себе світловий кокон, де кольори переливалися від синього до пурпурового. Кожен рух рук змінював форму і колір аури, ніби вона малювала на повітрі живу картину.

Сільвія створювала живі ілюзії: на сцені з’являлися птахи, що кружляли над головами глядачів, та маленькі магічні істоти, які реагували на рухи її рук. Глядачі не відводили очей від чарівної вистави, не здогадуючись, що це лише ілюзія.

Маріанна демонструвала заморозку рухів: вона розставляла предмети на сцені, а ті повільно зависали у повітрі.

Еліза створила сконцентровані спалахи енергії, які танцювали навколо неї у вигляді ниток світла, що світяться, немов електричні розряди. Вона робила це стрімко, демонструючи повний контроль над силою, і ніхто не сумнівався в її майстерності.

Хейзел використовувала чистий магічний звук, який створював візуальні хвилі в повітрі, відчутні кожному слухачеві. Мелодія змушувала повітря тремтіти і ніби оживляла сцену, створюючи ефект присутності живого духу музики.

Анна демонструвала повітряний вихор, який то наростав, то зменшувався, змітаючи дрібні предмети, які залишали попередні учасниці. От саме його можна було назвати ефектним. 

Чим довше я дивилася на дівчат, тим більше розуміла наскільки нікчемно буде виглядати моє вирощування квітки, без усіляких спец ефектів. Звісно я могла їх додати, але тоді не змогла б використати заклинання маскування, тим більше, що почувалася якось зовсім погано: в голові паморочилося і коли останньою оголосили моє ім’я, на тремтячих ногах я вийшла на сцену і сконцентрувалася на створенні квітки сили, паралельно промовляючи слова заклинання і подумки молячись аби все вдалося. Перевела погляд на зал і помітила з якою цікавістю всі на мене дивляться, особливо король, його кузен, маркіз Велер і Еліза з Анною. В голові ще більше запаморочилося і я, злегка хитнувшись, змогла нарешті зробити цю квітку, яка мерехтіла салатовим відтінком, слава богам, що не срібним. Ще додала трохи сили аби квітка стала чіткіша, але відчула, що перед очима все темніє і я без свідомості впала на сцену.