Народжений,не тим.

знак. Хтось торкнувся договору,не бачачи його. І цей хтось не був старійшиною і не був кланом Морейн.

- Ти вже зробила перший крок,- прошепотів він,хоча не бачив того,хто його зробив.-Обережно...бо це може коштувати нам обом життя.

І тоді він відчув сильний викид енергії,як лезо, що розсікає повітря. Символ на медальоні затремтів. Трей не знав,хто її викликав,але кров у жилах шепотіла одне,цей хтось — новий вузол сили в Друвморні. І він небезпечний.

Водночас у тісному сховку на півночі міста Арія відкрила стару книгу,яку знайшла випадково. Сторінки самі собою переверталися,чорнило плавно змінювалося,утворюючи слова,що ніби шепотіли стародавні історії.

- „Народжений не тим,повернувшись,розкриє приховане,але з цим приходить небеспека,що не має імені.“

Арія відчула холод,який пройшов крізь кістки. Не страх. Пам’ять про щось невідоме. Пульс у грудях збився — вона відчула присутність Трея,хоча не бачила його і не знала імені. Сила,яку він ніс,залишила відбиток навіть у книзі.

Трей тим часом пройшов через старі підземелля міста,де колись зберігалися печатки Морейнів. Його кроки були тихі,впевнені. Кожна тінь здалася живою. І він відчував,що хтось спостерігає за ним,не фізично,а через енергію,через магічні сліди,які залишають сильні особливості.

- Значить,вона існує...- промовив він тихо.- І вона вже торкнулася того,що я ношу.

Ніхто не сказав йому ім’я. Але повідомлення було ясне,у місті з’явився ще один порушник рівноваги. Старійшини у своїх залах відчули це одночасно. Два порушення. Обидва невидимі один для одного. Два майбутніх вороги,які ще не знають одне одного,але чия взаємодія змінить усе місто.

Трей рухався далі по темних вулицях Древморну,обходячі старі ринки та занедбані площі. Його кроки були точними,кожен звук — контрольованим. Коже крок відгукувався в енергії міста,яка почала реагувати на його присутність і на невидиму нитку сили,що тепер належала Арії.

Вулиці були порожні,але тіні говорили. Вони шепотіли про його повернення,про те,що він тепер інший- сильніший,холодніший і більш небеспечніший,ніж будь-хто міг передбачити. І хоча він не бачив Арії,відчуття її сили було як холодний вітер,що прорізає ніч.

У сховку Північної Вежі Арія продовжувала працювати з книгою. Вона почала помічати зміни в магії,які не могла пояснити:сторінки реагували на його енергію,а символи на шкірі Трея(які він сам іще не усвідомлював)залишили слабке,але відчутне тремтіння. Кожне її закляття ставало сильнішим,точнішим,неначе книга сама навчала реагувати на невидимого супротивника.

- Що ти приховуєш? — тихо промовила Арія,не знаючи,що це питання до нього,хоча він був далеко. — Хто ти насправді...і чому твоя сила відгукується в мені?

У цей момент Трей ступив у підземелля старого кланового складу,де колись зберігалися печатки Морейнів. Тут енергія була концентрованою,і медальйон на