Клятва в тиші

На балу горіли свічки, було багато людей.
Він стояв сам, мовчки, дивився на натовп.
Йому не було цікаво, все здавалося порожнім.
Звуки музики ледь доходили до нього.

Гості сміялися, говорили, піднімали келихи.
Він не звертав уваги, думав про щось своє.
Раптом серед масок він помітив її —
Вона стояла тихо, дивилася просто на нього.

Він простягнув руку — мов благословення землі,
І промовив тихо: «Ви дозволите танець?»
Вона, мов нічна троянда у снах крилатих,
Відповіла легким кивком — мов шепот вітрець.

Їхні кроки зливалися в вічному колі,
Немов струни арфи, що звучать у пітьмі.
Вона вела, і рух її — то стародавнє закляття,
Що тримало його в пастці немов у тіні.

Її очі, як зірки, вабили й зв’язували,
І кожен жест її був піснею вітру.
Він знав, що вже не сам, а маріонетка у грі,
Та без страху впав у її п’янке світло.

Він чув, як нитки тихо тягнуться з небес,
Під їхнім тиском рухи ставали важкі.
Вона тримала його, мов ляльку в руках,
І він знав — втрачати волю — це вже звичка.

В очах її світло холодне й незбагненне,
Він бачив себе — тінь, без права на вибір.
Та не прагнув вирватись, не боровся вже,
Бо в цій тиші чуття зливалися в один ритм.

Його слова — клятви, як шепіт у темряві,
Він повторював їх, хоч розум був ясний.
Любов — його кайдани, пристрасті плоди,
І він з ними жив, як у сні без кінця.

Вона спитала тихо, мов вітер у склі:
«Чи кохаєш мене, знаючи свою долю?»
Він відповів голосом, що стискався в грудях:
«Так, кохаю, хоч це й кайдани мої».

Її усмішка — холодний і ніжний вирок,
Вона вела його в безмежність ночі.
Він втратив себе — і знав: так має бути,
Бо любов — це ланцюг, що в’язне глибоко.

Клятва його — шепіт, що лине крізь тишу,
Він повторював її, як молитву одну:
«Хай буде воля моя твоїм променем,
І хоч я твій раб, я люблю до загину».

Світло згасало, музика вмерла,
Зала порожня, де кроків не чути.
Він стояв один — без сил і без слів,
І в грудях його — порожнеча й тиша.

Маска лежала на холодній підлозі,
Вона зникла, як дим у нічній імлі.
Він більше не той, ким був колись,
І тінь її й досі з ним.