Глава 13 Загадка

Аліна стояла біля вікна своїх покоїв, спостерігаючи за плацом. Солдати продовжували тренування, виконуючи команди Амвірія. Все виглядало мирно, але її серце відчувало напряження, яке ховалося під зовнішнім спокоєм.
Еррі підійшла тихо, розуміючи, що пані спостерігає за кожним рухом на плаці.
— Еррі, що ти дізналася про те, що відбувається? — запитала Аліна, намагаючись зберегти спокійний голос.
— Я розпитала, — відповіла служниця, нахиляючись ближче. — Ніхто нічого не каже.
Аліна затамувала подих. Вона знала: навіть серед слуг не всі готові говорити правду — боялися Амвірія, королеви Івгріанни і тих наслідків, які може принести необережне слово.
— Добре, — промовила Аліна тихо, обережно дивлячись на служницю. — Будь уважна. Не все таке просте, як здається. Стеж за всім і тримай очі відкритими.

Еррі кивнула, розуміючи: пані дає загальні настанови, щоб залишатися пильною. Ніхто з прислуги не повинен знати, що Аліна бачить більше, ніж дозволено.
Аліна продовжувала спостерігати за плацом. Солдати рухалися злагоджено, але її погляд затримувався на дрібницях, що видавали приховану напругу серед слуг: тихі погляди, майже непомітні шепоти, посмішки, що не доходили до очей.
Вона знала, що серед прислуги можуть бути ті, хто за ззовні доброзичливою поведінкою ховає заздрість або прагнення вигоди. І навіть серед придворних — не всі щиро підтримують Амвірія.
Еррі стояла поруч, уважно слухаючи. Вона розуміла, що пані попереджає про небезпечні інтриги, але нічого не знає про магічний зв’язок Аліни з Амвірієм.
— Тримайся поряд і стеж за тим, що відбувається, — додала Аліна. — Навіть те, що здається дрібницею, може мати значення.