Клятва, що не рятує

Глава 2 Неминучість магії

Аліна мчала коридорами замку, серце калатає, ноги ледве тримають темп. Повітря було густим, але не холодним — це був дім, хоч і не її. Дім, що тепер став пасткою.
Вона хотіла втекти. Бути вільною. Від Амівірія, від вимушеного шлюбу, від всього, що магія наклала на її життя. Але кожен крок, кожен поворот коридору відчувався важчим, а темні двері, через які вона вже бігла, наче самі повертали її назад.
Магічний зв’язок. Вона не бачила його, але відчувала його присутність у кожному пориві серця, у кожному подиху. Він тягнув її назад, мов невидима нитка, прив’язана до душі. Вона згадала клятву, зроблену не у спокої, а в імпульсі порятунку — і усвідомила, що тоді не думала про наслідки.
Аліна впала на підлогу в темному коридорі, дихання важке, руки руки тремтять. Вона усвідомила: ні знання, ні бажання не звільняють від ціни магії. Вчинок, зроблений у страху або пориві серця, накладає наслідки, і тепер вони неминучі.
“Це моя ціна,” — шепотіла вона собі, відчуваючи, як магія тягне її назад до того, кого вона зовсім не хоче бачити.
Вона підвелася, щільніше стискаючи кулаки. Тепер втеча — лише перший крок. Потрібно навчитися виживати з цією невидимою силою, яка тягне її до того, кого вона не любить, і від чого не можна втекти.
Магія тримала її, але вона ще не втратила розум.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше