11 РОЗДІЛ

- ти..що?

Сльоза тихо скотилась по рум'яній щоці Айри!

- Я закохався в тебе, ось що.

Минув ще один місяць!

- я не хочу більше це все чути, не хочу розумієш?

Виходячи з кімнати голосно кричала жінка, здається від її крику здригнулись стіни й посипалась фарба зі стін особняка, навіть люди на іншому березі Найр-Вайша чули її крик.

- Кейлі, в нас ще є шанс, і дуже багато інших варіантів які ми ще не перепробували, я не розумію чому ні, скажи мені чому ні

З кімнати за жінкою вибіг Рей

На верх піднялась Айра, а за нею через пару секунд і Джина

Рей буквально розвивався, не від злості, а від безвиході не знаючи як ще донести своєї думки жінці

- БО в мене не виходить, не виходить, в мене немає на це сил, я дуже хочу дитини, але в мене немає більше сил її просто "хотіти" в мене немає сил завжди чути слова "не вийшло" "наступного разу пощастить" в мене немає сил на це все, я більше не можу

З очей жінки потекли сльози, через пару секунд вона розвернулась й зійшла сходами в долину, по дорозі вона зустрілась поглядами з Айрою та Джиною, погляд Кейлі був не суровим й пихатим як завжди, вперше за місяці проживання в цьому особняку Айра побачила як Кайлі плаче. Побачивши дівчат на сходах Рей хотів зайти в кімнату назад, але його зупинив голос Джини.

- Рей.

Чоловік обернувся.

- Я не хочу зараз ні з ким розмовляти, будь ласка, облиш мене

- у вас все обов'язково вийде, просто дай їй час.

- пройшло вже чотири роки, час тут вже не допоможе

Схиливши голову промовив чоловік й зайшов до кімнати.

Джина повернулась до Айри

- що це було? - спитала Айра

- не будемо про це тут говорити

- добре, давай тоді знайдемо до моєї кімнати

Дівчата зайшли до кімнати Айри та Фора, сівши на диван що біля ліжка Джина почала перша

- Кейлі на справді не завжди була така сурова, пихата як зараз

Джина зробила невеличку паузу, прокручуючи в голові багато варіантів що сказати далі.

- Рей любив її зі школи, а вона любила лишень його прізвище та можливості яка вона дає. Ми підозрювали це, говорили Рею та він не вірив, коли вони одружились через декілька місяців вона завагітніла, тоді наші сумніви розвіялись і знаєш під час вагітності вона стала навіть краще ніж була, більш добріша, така щаслива, давно ми її такою не бачили, але одного дня, коли вона спускалася зі сходів..

Джина замовкла, їй було боляче про це розмовляти, було видно що її це зачепило не менше за інших.

- одним словом, вона скотилася вниз по сходах від чого в неї почалась кровотеча, було всього 3 місяці тому дитину не врятували. З того часу пройшло вже 4 роки, вони щось там наче старались і по лікарях ходили й за кордон їздили, але окрім матеріальних потреб потрібні ще й сили, а в Кейлі за ці чотири роки їх вже немає...і в Рея теж - зі смутком здихнула Джина

- Я не знала про це. Тепер зрозуміло чому вона така

Через декілька секунд в кімнату хтось зайшов обернувши голову, перед ними стояв Фор

- Джина, щось сталось? Я чув крики

- Так, все добре просто Кейлі та Рей..ну ти зрозумів

дівчина не хотіла знову говорити про це

- Так, я зрозумів

Фор схилив голову, всіх в цьому домі болить ця тема, і хоч Фора вона не зовсім стосується так само як і Джини, але вони переживають цю ситуацію разом зі своїм старшим братом.

- мені вже треба йти, маю справи

- йди йди, і своїм "справам" передавай привіт

на лиці Фора з'явилась посмішка

- та ну тебе, Фор

Засміявшись Джина вийшла з кімнати закривши за собою двері.

В кімнаті залишився Фор та Айра, дівчина піднялась та хотіла зайти в ванну

- ти так і будеш від мене тікати?

- Так, так і буду "тікати" як ти виразився.

Дівчина хотіла визволити свою руку з рук Фора, але він був сильнішим

- Відпусти, відпусти мене, чуєш.

Фор тримаючи Айру за руку підійшов ближче, дівчина йшла назад поки не вперлась об стіну.

- Я - твій чоловік, ти - моя дружина, питання: чому я маю тебе зараз відпустити?

Чоловік важко дихав, його гаряче дихання обпікало солодкі губи дівчини.

- Можливо, тому що все це брехня насправді?

- Відповідь не правильна.

За дверми почувся дзвін, наче щось металеви впало на землю.

Дівчина хотіла скористатись моментом й вибратись з рук Фора.

Але чоловік навіть не кліпнув, і далі продовжував поїдати Айру поглядом.

- Добре, а яка ж тоді правильна відповідь?

- Правильна відповідь полягає в тому, що я не маю тебе зараз відпускати. Ні зараз, ні пізніше, ні-ко-ли.

Гарячі поцілунки Фора спалювали тендітну шию дівчини

- Ти божевільний, що ти робиш?

- Божевільний, божевільний завжди коли біля тебе.

Чоловік продовжував обпікати тіло жінки поцілунками. Шия, руки, губи, ніс,плечі.

- Хіба зараз час?

Дівчина важко дихала, їй подобалась така поведінка Фора.

- Хіба ні? Коли ж тоді наступить час якщо не зараз?

Після довгих поцілунків чоловік відійшов від Айри.

- Ти мене кохаєш?

Мовчання. І тільки дикий стукіт сердець. Двох, закоханих сердець.

- Мовчиш..знову.

Вже обернувшись, чоловік направився до виходу поправляючи сорочку.

- Кохаю

Викрикнула Айра

- Дуже кохаю, здається ще ніколи так не кохала, як зараз.