8 РОЗДІЛ

Через декілька хвилин тиші, почувся гучний ляпас

- Вийшов! - дівчина направила палець на двері!

- Не злись красуне, злість тобі не личить!

Фор покинув кімнату, не зрозумівши, що зараз сталось дівчина ледь стягнула з себе сукню й одягнула одяг який лежав на ліжку.

Проста біла сорочка й чорні джинси не найкращий одяг для сну, але спати Айра й не збиралась. Дивившись на обручку на своєму пальці, дівчина просиділа біля вікна до самого ранку! Свічки догоріли й погасились, а листя троянд далі лежали на підлозі. Дівчина розпустила волосся, забравши з них шпильки та прикраси, кинувши погляд на сукню яка лежала на ліжку, Айра вийшла з кімнати! Спускаючись вниз сходами, дівчина побачила, що Фор спить на дивані, скрутившись. На плиті стояло декілька порожніх каструль, відчинивши двері холодильника там не було нічого окрім декількох помідорів та огірків! Взявши хліб з хлібнички, Айра стала робити бутерброди, іншого в домі не було, навіть чаю. Через декілька хвилин, дівчина клала останній шматок помідори на хліб, як на її талії вона відчула гарячі руки.

- Що ти робиш, Увінстон?! - не відриваючи погляду він роботи, спитала дівчина!

- Нічого, дивлюсь як моя дружина робить собі поїсти!

- Я твоя дружина тільки в присутності когось, це по-перше, а по-друге, міг би щось купити до дому поїсти, а то так і вмерти можна! - дівчина відкусила кусок хліба!

- Снідай і я завезу тебе до дому! Мені ще у справах їхати - чоловік перевів погляд на годинник

- Забула, що тепер буду жити в тебе! Чесно не знаю як це буде, доведеться виживати!

- Мої прийняли тебе, ти ж бачила всі полюбили як рідну!

- Всі окрім Кейлі - подивившись увічі Фору, промовила дівчина!

- Не вигадуй, вона просто не звикла, що хтось отримує уваги більше ніж вона! Все буде добре, ви подружитесь!

Кинувши останній погляд на чоловіка, дівчина одягнула куртку, взулась та сіла чекати на Фора! Спустившись чоловік не сказав нічого, тільки махнув головою, щоб дівчина виходила!

- Скільки нам їхати! - дівчина пристигнула ремінь безпеки!

- Сорок хвилин! - сухо відповів Фор!

Не продовжуючи далі розмови, вони провели дорогу в тиші, тільки радіо грало на фоні! Ворота відчинились й машина Фора заїхала в гараж, вийшовши дівчину зустріла знову знайома атмосфера, атмосфера - сім'ї! Зійшовши сходами вниз, двері відчинились й Айру зустріла усміхнена дівчина років 18-23

- Доброго дня пані, заходьте!

Потім дівчина перевела погляд на Фора!

- Пан Фор! - привітно промовила дівчина!

- Діточки ви вже приїхали, як ви?! - Маргарет привітно посміхнулась

- Привіт мамо, я привіз Айру покажи їй, будь ласка нашу кімнату! - чоловік розвернувся, щоб піти!

- Синку, ти що не залишишся?!

- Ні мамо, справи! Вечором побачимось! - Маргарет та Айра спостерігали за силуетом Фора який зникає за дверима!

Жінка перевела погляд на дівчину, її посмішка вже не була такою сонячною як декілька хвилин тому!

- Ходімо, я проведу тебе до вашої кімнати, не звертай уваги на нього він ще звик до одруженого життя - Маргарет взяла дівчину попід руку, і повела на верх!

Двері відчинились, і перше, що потрапило на очі дівчині, це велике вікно, з виходом на терасу!

- Твої речі вже давно тут, дівчата розвісили одяг, тобі потрібно тільки розкласти свої парфуми ну і різні жіночі штучки! - посмішка Маргарет знову прикрашала її обличчя!

- Дякую! - посміхнувшись Айра опустила очі!

Жінка підійшла до дівчини й рукою підняла її обличчя!

- Не смій опускати очі, ні перед ким! Ти невістка Увінстонів, не забувай це. Завжди тримай голову високо піднятою, навіть в момент поразки! Чуєш доню?!

Слова Маргарет вразили дівчину, спершу вона навіть не знала, які слова підібрати для правильної подяки!

- Так, я зрозуміла! - посмішка дівчини була справжня

- А на Фора не зважай, він часто буде затримуватись на роботі, але я думаю, що якщо ти попросиш він послухається тебе! - кинувши останній раз погляд на дівчину, Маргарет покинула кімнату!

Айра стала роздивлятись детальніше кімнату, вона була доволі велика, також там була ванна кімната, велике ліжко, диван біля вікна, туалетний столик з дзеркалом, телевізор великих розмірів які Айрі ще не доводилось бачити!

Шафа яка була вбудована в стіну, тому багато місця вона не займала, відкривши її одяг дівчини був складений ідеально, це викликало посмішку в Айри! Пройшло декілька годин нового життя дівчини, за цей час вона не покидала кімнату, в новому домі тяжко адаптуватись, тому вона просто стала чекати чоловіка! Лежавши на ліжку, дівчину з думок вивів стук у двері!

- Заходьте! - дівчина підвелась з ліжка!

В кімнату зайшла дівчина, розгледівши її лице Айра напружилась, це була Кейлі!

Дівчина стала на порозі, очікуючи дозволу Айри, щоб зайти!

- Заходь, не стій! - промовила дівчина!

- Ти не виходиш з кімнати, якби мама Маргарет не сказала, що ти є я б і не знала! - пройшовши Кейлі сіла на диван, закинувши ногу на ногу!

- Погано себе почуваю, переїзд, нові стіни, люди, не звикла ще!

- Розумію, коли приїхала сюди невісткою теж себе так почувала, а це було десять років тому! - Кейлі не зводила свій хитрий погляд з дівчини.

Хоча слова її звучали дружньо, підступ все одно відчувався!

- Зрозуміла! - Айра не знала, що відповісти, тому її відповідь була доволі сухою!

- Не буду заважати, відпочивай скоро вечеря! - Кейлі кинула останній погляд на дівчину та пішла!

На вулиці вже стемніло, холодний осінній вечір, красивий краєвид на море й Айра, тільки вони одні, і нікого більше! Стояти на холоді не найкраща ідея, але дівчині холод не відчувався, адже її серце було крижаним. Воно було таким не завжди, тільки тоді коли підписала папері про фіктивний шлюб! •

- Пані прошу вибачення, вас очікують на вечерю! - в кімнату зайшла та сама дівчина, що зустрічала Айру та Фора зранку!