28. Розділ

Ранок розпочався тихо над Верденом, сонце повільно підіймалося над горизонтом, розфарбовуючи небо золотими і рожевими відтінками. Аріан стояв на терасі замку, вдивляючись у місто, що поступово прокидалося після нічної тиші. Вітер тихо гойдав верхівки дерев, приносячи запах вологи і трохи гарі, що залишилася після минулого бою. Він глибоко вдихнув і відчув, як енергія нового дня проникає в тіло, змішуючись із хвилюванням і відповідальністю за Маріанну.

Марена вже чекала в залі, тримаючи у руках стару книгу з закляттями, її обличчя світили ніжність і тривога одночасно. Вона знала, що сьогодні важливий день — нові випробування для їхньої доньки, перший вихід у магічний світ поза замком. Маріанна сиділа поруч, маленька чарка в руках мерехтіла теплим світлом, її очі світилися від очікування і рішучості.

— Сьогодні ти навчишся відчувати магію повністю, — промовила Марена, дивлячись на доньку. — Вона є у всьому, і твоя задача — навчитися нею керувати.

Дівчинка кивнула, стискаючи чарку в руках, її погляд був спрямований прямо на Марену і Аріана, відчуваючи впевненість у підтримці батьків.

Аріан нахилився до неї і тихо прошепотів:

— Пам’ятай, донечко, справжня сила магії — у серці, не у чарках.

Маріанна глибоко вдихнула, відчуваючи, як тепло чарки тягнеться до грудей і поширюється по всьому тілу. Кожен маленький рух її пальців створював світлові спіралі, що оберталися у повітрі, переливаючись золотими і синіми смугами.

— Дивись, татко! — вигукнула вона, випускаючи першу енергетичну хвилю, що підняла дрібні уламки пилу у повітря, не зачепивши перехожих.

Аріан усміхнувся, відчуваючи гордість і тривогу одночасно.

— Молодець, Маріанно, — промовив він. — Пам’ятай, енергія повинна йти від серця.

Вони вийшли на вулицю, де місто прокидалося: діти гралися серед уламків, люди лагодили будинки, а пташки щебетали на деревах. Легкий вітер гойдав волосся Марени і приносив запах свіжої землі та трави.

Аріан показав доньці, як використовувати закляття для захисту оточення: підняв руку, і невидима хвиля енергії підняла уламки у повітря, створюючи невидимий бар’єр.

— Тепер твоя черга, — сказав він. — Відчуй потоки навколо себе і випусти їх назовні.

Маріанна зосередилася, випускаючи світлову хвилю, що піднімала пил і уламки, захищаючи людей, що проходили поруч. Її очі світилися гордістю, а серце билося від адреналіну.

Раптом з темного провулка пролунали крики. Двоє тіней кинулися назустріч. Аріан миттєво підняв руку:

— Маріанно, ти готова?

— Так! — вигукнула вона.

Дівчинка випустила потужну хвилю світла, що спалахнула навколо, відтіснивши ворогів. Аріан і Марена підтримали її магію, створюючи великий бар’єр. Потоки енергії оберталися навколо них, відбиваючи напади тіней.

— Ти бачиш, донечко, — промовив Аріан, — разом ми сильніші, ніж будь-хто.

Маріанна відчула силу родини, і це додало впевненості. Вони разом відбили атаку, і люди навколо затамували подих від побаченого.

Після бою вони повернулися до замку, де Аріан і Марена пояснили Маріанні, що справжні випробування ще попереду. Вони сиділи разом біля каміна, її маленькі руки все ще тримали чарку, а очі світилися захопленням і гордістю.

— Ти показала себе сьогодні, — сказала Марена, гладячи доньку по голові. — Завтра нові уроки і нові випробування.

Аріан дивився на сім’ю і відчував, що навіть після всіх небезпек і випробувань вони здатні відроджувати світ і захищати тих, хто слабкий.

Наступного дня вони вирушили на тренувальне поле біля замку. Трава світилася від роси, і сонце піднімалося над горизонтом, освітлюючи всі деталі: старі уламки, дрібні камінці, пташині гнізда. Аріан показував, як концентрувати магію в дрібних потоках, Марена допомагала контролювати силу, а Маріанна намагалася повторювати рухи батьків.

— Відчуй силу в собі, — казав Аріан. — Не бійся її, відчувай її серцем.

Дівчинка випустила світлову хвилю, піднімаючи уламки і створюючи бар’єр навколо себе. Кожен жест ставав впевненішим, чарка мерехтіла яскраво, а повітря наповнювалося теплом і енергією.

— Вау! — вигукнула Маріанна. — Я можу відчувати все!

— Так, — посміхнулася Марена. — Тепер ти справжня учениця магії.

Раптом із західної частини міста пролунали крики. Аріан підняв руку, показуючи, що настав час випробування. Нові тіні швидко наближалися. Він зібрав Марену і доньку разом:

— Тримайтеся разом, пам’ятайте, чому ми вас навчили.

Маріанна глибоко вдихнула, чарка світитися сильніше, серце билося від адреналіну. Вона відчула, що разом із батьками зможе захистити всіх навколо.

Світло вибухнуло, накривши ворогів енергетичним потоком. Бар’єр родини став потужнішим. Потоки магії контролювалися кожним рухом, посилюючи один одного. Тіні відступили, а перехожі спостерігали, затамувавши подих.

— Ти бачиш, донечко? — сказав Аріан. — Найбільша сила завжди у сім’ї.

Маріанна усміхнулася, відчуваючи впевненість, тепло і силу. Вона навчалася не лише магії, а й того, що справжня міць — у любові, довірі та єдності родини.

Вечір опустився на місто, фарбуючи небо червоно-золотими відтінками. Вони сиділи разом біля каміна, Маріанна на руках у Марени, Аріан поруч. Дівчинка відчувала, що цей день став початком нового етапу її життя, де магія і любов завжди йдуть поруч, а сила родини — непереможна.

Дякую, що прочитав(-ла) цей розділ! Мені дуже приємно, що ти проводиш час зі мною та моїми персонажами. Якщо тобі сподобалася ця історія і ти хочеш дізнаватися про нові розділи та інші мої книжки, обов’язково підписуйся на мене на Букнеті. Там ти зможеш слідкувати за всіма моїми творами, читати ексклюзивні новинки та відкривати для себе нові пригоди, магію та драму разом зі мною.