Спільне проживання
ЧАСТИНА ПЕРША
Сьогодні я прокинулася не на самоті зі своїми проблемами, які, здавалося, ніколи на закінчаться, поруч була Місса. Сама того не зрозумівши, я з усмішкою, пригортаючи до себе кошеня, зустріла новий день. Схоже, що в моєму житті настав новий період.
Як почнеш день – так він і пройде. Сподіваюся, що це правда. Оскільки всі мої будні починалися і завершувалися однаково, нагоди перевірити не було. Але сьогодні чомусь мені захотілося повірити в цю народну прикмету.
Поки в моїй голові читалися подібні монологи, Місса вже ніжилася біля дверей кімнати, просячи їсти. За таких обставин я піднялася з постелі, і ми вдвох пішли на кухню снідати.
Спершу я подала трапезу меншенькому співмешканцю, а тоді взялася кулінарити. Процес заварювання чаю виглядав так чарівно і захопливо, що Місса залишила свій сніданок і вирішила допомогти мені у дослідженні дифузії* на повсякденному прикладі.
Потім ми разом готували фруктовий салат. Місса вирішила пограти в експерта і ретельно перевірила кожний фрукт. На щастя, вони всі були свіжі й солодкі, тому решта роботи була за мною.
І залишався останній крок - залити салат сметаною і цукровою пудрою.
Але я не зауважила одну важливу деталь - моє кошеня справжній цінитель молочних продуктів… Я відвернулася, щоб взяти цукрову пудру, а коли повернулася… З пакетика, на який Місса поставила лапку, лилася сметана, яку вона лизала прямо зі столу!
Ні, ви не подумайте, я не злилася і не кричала. Я голосно засміялася !..
Коли останній раз я так заливалася сміхом?..Хвилина повної тиші. Тільки те, як Місса хлебче сметану, повернуло мене в реальність.
Я забрала упакування, зняла Міссу зі столу й витерла її мордочку, прибрала на кухні та доробила салат.
Це наш перший спільний сніданок.
*дифузія - взаємне проникнення одна в одну дотичних речовин внаслідок руху їхніх частинок (атомів, молекул).