Клуб живих мерців

Він

Він спав. Йому снилось криваве марево. Чорне і червоне. Ранок був безрадісний і сірий. Кава та цигарка-ось і весь сніданок. Маршрутка забита людьми. Вісім годин випавших із життя. Знову маршрутка. Розігрітий харч. Черствий хліб. Чай та цигарки. Знову ранок...

Сірі будні. Інколи йому здавалось, що він пуста механічна лялька. Нічого не відбувалось. І все тяглось як жуйка

Сьогодні вихідний і він вийшов прогулятися. Накрапав дощ. Небо затянуло сірими хмарами. Сірий асвальт і сірий дощ.

Юля Сова

Подобається

#2231 в Містика/Жахи

У тексті є: ні що не вічне

Відредаговано: 13.01.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись