Клуб Вінкс

Магічний Світ: Доміно-Спаркс/Правда

POV Мірабель

Коли я прокинулася, мені пейзаж був незнайомий. Але тут до мене підійшла жінка, яку я впізнала як Женев'єву Ізабеллу.

Я: Доброго дня, Женев'єво.

Женев'єва: О Мірабель, пішли.

Ми пішли в замок і до тронного залу. Вона попросила почекати, я почекала, поки мене визвуть. Я зайшла в тронний зал.

Король: О, це про тебе Вів'єн говорила і хвалила.

Я збентежено дивлюся.

Король: О, так... мм... забув представитись. Мене звати Король Дем'єн Луїс Доміно Спаркс.

Королева Женев'єва: Королева Женев'єва Ізабелла Вів'єн Алексія Доміно-Спаркс.

Я зробила реверанс:

Я: Ваші Величності, мене звати Мірабель Валентина Рохас Мадригал, мені 16 років. Я з Колумбії. А також Ваша Величність, вам від моєї сім'ї букет.

Женев'єва: Мірабель, називай нас по імені. І дякую.

Дем'єн: Так, називай нас по імені. І ти з Землі? І сядь на крісло.

Я перестала робити реверанс і сіла на крісло.

Я: Гаразд. Так, я з Землі, де я знаходжусь?

Дем'єн: Вів'єн, ти їй не пояснила, де вона?

Женев'єва: Не встигла. Мірабель, ти не на Землі, ти в Магічному світі, на планеті Доміно.

Я: Гаразд, я так розумію, що я провалилася в портал. Магія мене не дивує.

Женев'єва: Мене трохи дивує, що ти не лякаєшся магії.

Дем'єн: Мене це теж дивує. І як же твоя сім'я?

Я: Я магії не дивуюсь, бо я жила серед магічних дарів. А сім'ї... я все одно сказала, що навряд чи буду їм писати.

Дем'єн і Женев'єва: Розкажи про дари.

Я пояснила історію Енканто, і до того, як я врятувала дари. І пояснила, що за дари.

Дем'єн: А який у тебе дар?

Я: У мене немає дару.

Дем'єн: До речі, а твої батьки не проти, що ти далеко?

Я: Якщо вони і проти, то вони нічого не можуть зробити. Я емансипована.

Женев'єва: Гаразд.

Я: До речі, скільки вашій дитині років? Оскільки я няня.

Женев'єва: Ти не просто няня, ти її подруга.

Дем'єн: Їй 15 років.

Я: До речі, де вона?

Женев'єва: Ми не знаємо.

Дем'єн: Вона з нами не дуже хоче спілкуватися. І ми не знаємо, де вона. Ми посварилися недавно через її друга.

Я: Вона, скоріше за все, або в парку, або в бібліотеці. І, мабуть, у бібліотеці. До речі, я прочитаю про ваш світ.

Охорона: Ваші Величності, Ваша Високість зараз в Бібліотеці.

Дем'єн: Вів'єн, а їй точно 16 років?

Женев'єва: Точно. Коли мені сказали, що їй 16 років, я також не повірила.

Женев'єва: Тебе проведе охоронець до бібліотеки.

Я пішла до бібліотеки, взяла книгу про магічний світ, прочитала пару розділів. Тут до мене підійшла дівчинка.

Меріон: Доброго дня! Я принцеса Меріон Селеста Жозефіна Елена Доміно-Спаркс! Але називай мене Меріон або Мері. Хоч я і не можу зі слугами говорити.

Я: Мене звати Мірабель Валентина Рохас Мадригал. Називай мене Мірабель або Міра. Приємно познайомитись. І я бачу, що тебе щось турбує?

Меріон: (сумно) Ти ж не скажеш моїм батькам?

Я: Ні.

Меріон: (з сумом) У мене є друг... але мої батьки, напевно, не люблять його. І ще... я попросила провести зі мною день, але вони відмовилися... І вони нічого про мене не знають. Я почуваюся такою... (втирає сльози)

Я: Самотню. Я це почуття прекрасно розумію.

Меріон: (киває) Так...

Я: До речі, Меріон, можна попросити тебе дати книгу про традиції королівської родини?

Меріон: Так! Можу! А можна тебе познайомити з моїм другом? Ти розумієш мене краще за моїх батьків.

Я: Звісно можна.

Меріон: (радісно) Дякую!

Я пішла в кімнату, лягла спати.

Меріон вдерлася в мою кімнату, підняла мене з ліжка і потягла:

Я: Меріон, я короткозора, мені потрібні окуляри.

Меріон: (вибачливо) Вибач...

Ми пішли на вулицю і підійшли до друга Меріон:

Меріон: Мірабель, це мій друг Орітел! Орітел, це моя подруга Мірабель!

Я: Приємно познайомитися, Орітел.

Орітел: Приємно познайомитися з вами, Мірабель!

Я: Я піду куплю морозиво, Орітел і Меріон, який смак морозива вам взяти?

Меріон: Мені морквяно-яблучне морозиво.

Орітел: А мені ванільно-шоколадне!

Я пішла до крамниці з морозивом і взяла три: морквяно-яблучно-полуничне, ванільно-шоколадно-бананове, і фруктовий лід для себе. Я підійшла і віддала їм морозиво.

Меріон: (щасливо їсть) Смачно, дякую! І мені сподобалось, що ти взяла полуницю, я її люблю.

Я: Немає за що.

Орітел: А як ви, Мірабель, зрозуміли, що я хотів це морозиво, а не те, що сказав?

Я: Я бачила, куди ти дивишся, а також знаю, що у Меріон алергія на банани. Вона спробує в тебе взяти морозиво.

Меріон: (весело) Мірабель, ти мене знаєш краще, ніж мої батьки!

Я: Так що давайте швидше доїдайте, і розходимося по домах.

Ми розійшлися, я і Меріон пішли в замок. Тут Меріон викликали до себе її справжні батьки. Тоді викликали і мене.

Я зайшла, привіталася:

Я: Навіщо викликали?

Дем'єн: Мірабель, я знаю, що це твоя особиста справа.

Женев'єва: Мірабель, у тебе є хлопець?

Я: Є. І навіть більше, ми заручені. Його звати Мігель Матео Дієго Родрігос Лопас. Він виглядає так: колумбійський хлопець з смаглявою шкірою, шатеновим волоссям і з очима — одне сіро-блакитне, інше горіхово-зелене. У нього гетерохромія.

Женев'єва і Дем'єн: Дякуємо. Вільна.

Я пішла в кімнату і заснула.

POV Мірабель End

Мігель потрапив так само, як і Мірабель, і так само все у нього сталося як і у Мірабель.

POV Мірабель

Третій день настав, я вийшла в коридор і зустріла свого нареченого, і поцілувала його.

Меріон прийшла і дуже здивувалися:

Меріон: Ви знайомі?

Мігель: Я хлопець Мірабель.

Я: Мігель, ти мій наречений, а не хлопець. До речі Меріон, чому ти прийшла?

Меріон: Вас двох визвали мої батьки

Ми пішли до тронної зали, ми прийшли до справжніх батьків Меріон.