Несподіванка

POV Блум 

Мене розбудила мама, пожартувавши що я запізнююся в школу. Як оказалося вони хотіли щоб ми сім'єю провели час, але невдачно склалося, що моїх батьків визвали на вечерю тринадцяти. Вони пішли сказавши що повернуться до обіду.

Я їхала на велисопеді, як тут мене збиралася остановити однокласниця. Яка чи то заздрила, чи то просто любе дражнити мене я проїхала мимо неї. І остановилась в парку. 

Я: Гуляй Кіко, але далеко не відходь

Тут я тільки вкусила яблуко, Кіко прибіг до мене і давай тягнути мене за штанину.

Я побігла за ним і побачила як фея дереться з якимось дивними створіннями.

Фея: Сонячний промінь.

Я не здивувалася магії. Я просто наблюдала.

Фея: Сонячна буря.

Тут вийшов якийсь огр.

Фея: Забирайся монстре, а то дізнаєшся що таке сила Феї Сонця і Місяця.

Огр її штовхнув.

Я: Це ж треба.

Огр: Прощайся з життям феє.

Я: Мамочко.

Огр: Почвари давайте скіпетер

Фея: Мій скіпетер.

Огр: А ну дайте сюди.

Огр підійшов до Феї.

Огр: Тепер не така смілива.

Я: Відчепіться від неї інакше... Стоп а що я зроблю?

Огр: Схопіть її.

Я бігали, я замітила що бігати не зможу, я використала заклинання прискорення:

Я: Спірід-сказала я і швидко відтсторонилася, я ще так робила 4 разів, і наступного разу мені не пощастило, тоді я з переляку висунула руку вперед і сказала.

Я: Не підходьте-коло мене появився щит помаранчевого кольору.

Тут почвар, почав діставати Кіко, я почухала почвара десь за ухом:

Я: Лапи геть від Кіко-сказала я і вдарила його палицею.

Тут до мене підійшов Огр:

Огр: Дівчисько я розіб'ю тебе як порцелянову ляльку.

Я: Ні-сказала я і вистрілилачимось похожим  на заклинання Лібера, але замість блакитного чи фіолетового, було помаранчевим.

Фея: Вау. Клас. Оце ти врізала

Фея підняла скіпетер і підійшла до мене.

Фея: З тобою в нормі?

Я: Так

Фея: Скіпетер у мене. 

Фея: Я тебе не боюся-сказала вона і вистрілила в огра чимось похожим на промінь світла 

Фея: Люб'язність за Люб'язність Огре.

Я: Обережно.

Почвар украв клаптик тканини з моїх штанів

Огр: Це ще не кінець.

Фея: Славо богу вони забралися-сказала вона і зомліла, втративши своє перетворення.

Я: Гей, що з тобою, скажи хочь щось, Кіко, поквапимось додому, їй потрібна допомога.

Я вирішила використати заклинання левітації на феї: 

Я: Фрактал-сказала я і потягла її на собі. Дома мене виругали батьки, а потім коли я пояснила, вони заспокоїлися.

Я нервувала і чекала коли прокинеться Фея. Батько це помітив 

Тато: Блум, заспокойся, вона прокинеться.

Мама: Здається вона прокидається 

Тут проснулась Фея:

Тато: Випий цей відвар він відновить твої сили, хоч він і огидний на смак. 

Фея: Дякую-сказала вона і випила і судя повиразу її обличчя,  шо він правда гидотний,  я знаю, який він на смак.

Стелла: Мене звати Стелла, я фея, я прямувала в Алфею школу для фей на планеті Магікс, а також  я принцеса Солярії, але на мене напали монстри, і я приземлилися тут, а до речі де я? І до Речі дякую за допомогу.

Я: Привіт Стелла, мене звати Блум, приємно познайомитися. Дрібниці.

Тато: Сподіваюся вона не злякається.

Мама: Я сподіваюсь тоже на то що вона не злякається.

Стелла: Чому я маю лякатися?

Мама: Тому що ми не знаємо, як ти відреагуєш на нас, і ми не хочемо тебе лякати.

Стелла: Чому?

Мама: Тому що ми...

Тато: Стелла нелякайся, але Амері Я і Блум демони.

Стелла: Д...Демони

Тато: Не лякайся, ми добрі демони. І Блум скоріше фея ніж демон.

Стелла: А де я ще находжуся крім того що я в Пеклі?

Я: Тато, чого вона так боїться демонів? 

Тато: Блум, це нормальна реакція, і скоріше в її світі міфи та легенди про демонів, такі ж як у світі людей.

Я: Зрозуміло.

Стелла: А де я?

Мама: Ти в замку Короля Демонів.

Стелла: Я сподіваюся що Король Демонів непроти що я тут. Я його боюся.

Мама: Сумніваюся що проти, я думаю що він за то що б ти тут залишився хотяби на ніч.

Стелла: А він точно не буде проти?

Тато: Точно.

Стелла: Чому ви так впевнені?

Я: Стелла, тому що тобі даже сам Король Демонів сказав що не проти.

Стелла: Я нічого не розумію.

Я: Стелла, мій батько Король Демонів

Стелла: ЩО!!!!!!!!!!?

Тато: Так я Король Демонів Ірума, це моя дружина Королева Демонів Амері Азазель. І я не проти що ти тут залишишся. Бо я не дозволю тобі пітти ніччю.

Стелла: А? Я думала що Демони безвідповідальні, особливо до дітей.

Мама: Стелла, це не правда, тут в Пеклі, Демони вважають дітей скарбами, і захищають їх.

Тут я з Стеллою зайшли в мою кімнату, вона перетворила олівцям в один і попросила мене роз'єднати, у мене получилось. Тоді вона показала мені школу через портал-картину, коли ми вернулися додому ми почули звуки. Ми спустилися і зустріли огра і ще троля, мої батьки щось чаклували. Стелла перетворилася. Але один раз вдарила. І потім вона комусь подзвонила.

Стелла: Я визвали спеціалістів

Я: Кого?

Хлопці прибули щось сперечалися. Коли битва закінчилась Стелла представила спеціалістів

Стелла: Ваші Величності, Блум, знайомтеся з нашими героями.

Стелла: Рівен 

Стелла представила хлопця з рожевим волоссям, у  якого зачіска напоминає буряк, і з рожевими очима.

Стелла: Принц Скай

Стелла представила хлопця брюнета/шатена (коричневого волосся) і карими очима.

Принц Скай: Привіт.

Стелла: Тіммі 

Представила хлопця в очках з рудим волоссям 

Стелла: І Брендон помічник Ская.

Представила хлопця з світлим волоссям і блакитними очима.

Брендон: Привіт

Моєму батьку не сподобався Брендон

Наступного ранку.

Я почула зі сходів

Стелла: Ого ви швидко впоралися. 

Тато: Дякую

Мама: Ірума, Блум готова.

Тато: Блум ти готова, я знаю що готова, але Блум Азазель непотрапляйте в халепу. І Стелла , я не дозволю твоєму плану збутися, ми підемо з тобою.