34. Адмін. Відступишся.

Я роздратовано гортаю петиції. Рана практично зажила, почуваюсь абсолютно нормально. От тільки є нюанс… Тепер Енн проводить тут занадто багато часу. Каже, що хвилюється за мене.

Не те щоб мені було некомфортно жити з нею. Вона готує, прибирає, майже як реальна дівчина, а не просто коханка. Однак я не хочу ні з ким зближуватись занадто сильно. 

Сьогодні "Смерть" мав дати мені план дій по вбивству того психа з гаремом, але щось не писав. Тож я вирішив написати сам:

"Привіт, то що там з власником гарему? Як ти будеш вбивати його?"

“Він тепер не виходить зі свого будинку і оточив себе купою охорони, тому я тут вам не допоможу.”

Я роздратовано дивлюсь на те, що він написав, починаю виходити з себе.

"Ти взявся за справу! Придумай щось!"

“Оберіть іншого виконавця, — відповідає він.  — Мій тип роботи тут не підходить.”

Я зітхаю. Розумію, що поспіх може наробити справ… Значить, у нього купа охорони. Раз так, мені треба спочатку самому подивитись, що і як… Підглянути в камери, для початку…

***

Коли бачу в камері знайоме обличчя, не вірю очам. Що він там забув? Невже хоче захистити цього гада?

Не втримуюсь і пишу Ніку:

"Як справи? Працюєш? =)"

“Ще не вигнали”, — відповідає той. 

"Чому ти хочеш захистити тих покидьків?" — запитую в черговий раз, кажу все прямо. 

“Бо кожна людина має право на життя, — відповідає він. — У нашій державі немає смертної кари. “

"В багатьох країнах смертна кара все ще є. І це працює. А у нас саме через те, що ніхто нічого не боїться, відбувається беззаконня. А Бога вони будуть боятись, бо його не можна підкупити. Ось побачиш, вони стануть іншими, просто щоб їх не вбивали." 

“Люди не будуть вірити, що хтось їх уб’є. Як зараз не бояться, що хтось їх посадить до в’язниці. Все буде так, як і раніше.”

"Подивись на цього мужика. Він оточив себе охороною. Він боїться, Ніку. Повір, він сильно боїться." 

“На якого мужика?” — запиткє Нік, немов і справді не знає, про кого йде мова. 

"На того, у якого ти зараз в "охороні", якого ж ще. Водиш до нього ту нещасну жінку… А якби вона тоді викинулась з вікна? Ти б теж не хотів вбити його?"

“Ти підключився до камер, — здогадується він. — Але тут і справді муха не пролетить, не знаю, як ти думаєш його вбивати.”

"Побачиш. Будеш в перших рядах, як того разу з вибухом. Я все ж вірю, що ти зрозумієш мене, ти з тих людей, хто розуміє, що насправді добре, а що погано."

“Зроблю все, щоб цього не допустити. — пише він. — Тищенко піде під суд, я це тобі обіцяю. Але вбити його не дам!”

"Він викрутиться. В нього дуже багато грошей. Навіть якщо ти продовжиш розслідування, це не допоможе. Система вже давно не працює." 

Мене злить те, що Нік так поводиться. Він же не дурень! Чому він вірить в ці казки про справедливість системи? Справедливості там вже давно нема…

“Якщо не працює, то треба зробити так, щоб працювала, а не махати на все рукою і вигадувати якесь власне правосуддя…”

"І що ти зробиш? Ти простий коп! Поки ти простий коп, ти нічого не зробиш…"

“Один я нічого не зроблю, але спільними силами можна зробити все. У тебе ж у твоїх петиціях теж люди голосують?”

"Ти хочеш зробити щось таке, але для влади, і щоб не вбивали, а садили? Та багатії одразу натиснуть на копів і лавочку прикриють!"

“Так, я хочу зробити щось подібне, і буду робити все, що в моїх силах, аби ці багатії понесли заслужене покарання!”

"А що як вони будуть погрожувати тобі, чи тій дівчині-поліцейській? Ти тоді теж відступишся, я знаю тебе."

“Не відступлюся,” — вперто відповідає він. 

"Відступишся. Ти надто мʼякий! Тому я продовжу свою справу. У мене просто немає вибору…" 

Я закриваю чат. Відчуваю, що роздратувався не на жарт. Нік був тим, кому я довіряв, хоч ми і були ворогами… Я знав, що він дійсно спробує втілити задумане, така він людина. 

Але я так само знаю, що це все не спрацює. 

Я відкриваю ноут і знову заходжу в систему безпеки того козла. Зараз я вбʼю його власноруч. Залишу без кисня і замкну. Відправлю "Смерть" запустити газ, ну хоч з цим цей нероба має впоратись?

Ніхто нічого не зрозуміє, він просто засне в тому клятому кабінеті і за півгодинки помре… І Нік не зможе його врятувати, я замкну все, вони не встигнуть…. І тоді Нік зрозуміє, що зі мною нема сенсу боротися… Він здасться рано чи пізно, обовʼязково…